— Алло, долари є?
— Є, а що?
— А який курс?
— 37 грн за долар!
— Це який банк?
— Це друкарня!
З Інтернету
В кожному жарті завжди лише частка жарту. Але продаж валюти за заниженим курсом шаленими темпами вимиває золотовалютні резерви держави. Маючи резерви близько 40 мільярдів доларів, таке можна собі дозволити, але чи довго?
Готівкова доларизація
Наразі відплив валюти за операціями приватного сектору дуже значний. Валюта вимивається через збільшення валютної готівки поза банківською системою. Фактично йдеться про розігрів готівкового валютного ринку.
Дуже вузьке коло банків і далі заливає ринок доларом за ціною, значно меншою, ніж ринкова. Причому валюта в них, хоч і за попереднім записом, дійсно є й ліміту на її придбання немає.
Один із великих державних банків також грає на зміцнення гривні, щоправда, валюту придбати в ньому майже нереально. Можна лише підозрювати, куди саме вона «перекочовує».
У результаті долари та євро за заниженими готівковими курсами, якими вже декілька тижнів спокушають фізосіб і підприємців, потрапляють:
- на чорний ринок;
- для перепродажу в інші українські банки, де встановлено високий курс скупки;
- за кордон на депозити (розмістити вклад у сусідній європейській країні можна за звичайним закордонним біопаспортом);
- за кордон для купівлі нерухомості та інших інвестицій (у деяких країнах ЄС відсоток українських покупців становить до 40% серед іноземців).
Водночас на валютному ринку добре розуміють, що ця спокуса низькими курсами обмежена в часі. Таких «смачних» співвідношень між валютою та гривнею більше не буде.
Не дивно, що населення «змітало» валютної готівки вдвічі-втричі більше за звичайний попит. Зараз люди трохи «видихнулись» і дещо зменшили купівлю, але ж наприкінці жовтня — чергові виплати зарплат та інших доходів. І якщо пільгові курси до цього часу збережуться, на ринок валютної готівки чекає ще одне цунамі.
Постійне очікування девальвації набагато гірше, ніж сама девальвація до рівня, що не надто зашкодить економіці, населенню та бізнесу.
Режим очікування неминучого ослаблення гривні плюс занижені курси:
- стимулюють скупку валюти;
- запускають інфляційно-девальваційну спіраль у економіці;
- підривають галузі, пов’язані з внутрішнім попитом;
- роблять малоцікавими банківські продукти вкладів із валютною конвертацією;
- збільшують імпорт, зокрема предметів розкоші, та зменшують експорт;
- зменшують бізнес-активність (адже навіщо займатися бізнесом чи інвестувати, якщо простіше купити долар).
Валюта — це не гречка в передвиборчий період. Таку «гречку» роздавати шкідливо. Її вартість має ґрунтуватися на фундаментальних показниках економічного стану країни.
Скарбничка схудла на два мільярди доларів
За сім місяців поточного року надходження від кредитів, грантів і оплати праці нерезидентів становили 35 млрд дол. Станом на 1 серпня міжнародні резерви України сягнули рекордних 41,72 млрд дол. Але в серпні все змінилося. Міжнародна допомога почала надходити в меншому обсязі, а інтервенції з продажу валюти НБУ на міжбанку, навпаки, зросли проти попередніх літніх місяців.
За підсумками серпня золотовалютні резерви України втратили 1,33 млрд дол. (3,2%). За вересень скоротилися ще на 1,7%, до 39,7 млрд дол. Як видно з усього, жовтень і підсумок року принесе чергове схуднення валютної скарбнички, адже черговий транш МВФ затримується, а політична боротьба в США щонайменше відстрочує кредити та зводить гранти до мінімальних значень.
Водночас мінусове сальдо купівлі-продажу валюти наразі становить близько 19 млрд дол. А за підсумками року воно впевнено перевищить 25 млрд дол. Не надто оптимістична перспектива.
Можна було б погодитися з більшістю вітчизняних експертів, які схвалюють нову стратегію НБУ та прогнозують дуже незначну, майже символічну девальвацію гривні найближчими місяцями. Проте не можна виключати й похмуріших перспектив.
«Щасливим квитком» для гривні, звісно, могла б стати програма США для України про виділення 50–100 млрд дол. або навіть меншого, але суттєвого пакету. Та наразі, найімовірніше, на нас чекає поступове ослаблення національної валюти України вже протягом найближчих місяців. Нагадаємо, ще рік тому «зелений» коштував 41 і навіть 42 гривні за долар.
Пружина стискається
Поки експериментують із надміцною гривнею, в бій пішла «важка артилерія». До України прибула місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) і нагадала про очевидне: з часом міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому країні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування.
Інакше кажучи, МВФ має на увазі збільшення податкових і митних доходів. Водночас у ньому прогнозують безумовну, але поступову девальвацію гривні. Середньорічний курс долара, на думку експертів, становитиме (з урахуванням низьких літніх курсів):
- 2023 року — 37,5 грн/дол.;
- 2024 року — 41,4 грн/дол.;
- 2025 року — 46 грн/дол.;
- 2026 року — 48,9 грн/дол.;
- 2027 року — 51,3 грн/дол.;
- 2028 року — 53,9 грн/дол.
Багатьох цікавить: якщо девальвація гривні неминуча, що є індикатором її темпів?
Девальваційний процес сповільнюватиметься зі зменшенням розміру валютних інтервенцій регулятора. Лише після зменшення розміру інтервенцій можна очікувати стабілізації реальних валютних курсів. Але наразі про це не йдеться. Апетити до скупки, принаймні готівкової валюти підігріваються.
Захист від паніки та орієнтир стабільності від регулятора, звісно, потрібен. Але ж не на курсових значеннях, які значно нижчі за ті, що їх демонстрував ринок іще місяць-два тому.
Якщо значення курсу для захисту обрані невірно, можна говорити про зменшення валютної подушки безпеки, що впливає на економічну стабільність країни.
Водночас відомо, що «чорний» ринок готівкового долара та євро однаково блокує всі спроби захистити штучно вигадані курси. Та й бізнес давно заклав у вартість товарів геть інші цифри.