Створення компанії з управління проблемними активами (КУА), на якому наполягають в Мінфіні, не допоможе вирішити проблему виникнення "токсичних" кредитів в банках, а сама компанія, найімовірніше, не зможе ефективно управляти активами, що ,було викуплено у банків.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. Автор вказує на загальновідомий факт - за час кризи банки накопичили величезні обсяги проблемних кредитів. "Токсичні" кредити серйозним чином отруюють життя банків, вляючи, при надмірній "дозі", постійну загрозу їх існуванню в цілому.
З проблемною заборгованістю частково розібралися лише іноземні банки, які списали або перепродали її колекторам, покривши прогалини у капіталі за рахунок іноземних материнських структур. Про позбавлення мріють і всі інші, адже необслуговувані кредити вимагають покриття резервами і постійних пошуків джерел поповнення капіталу.
Держбанки, на які зараз припадає близько 56% ринку України, закрили прогалини в балансі за рахунок проведеної державою емісії ОВДП. При цьому, на відміну від іноземних "дочок", у держбанків немає адекватного механізму позбавлення від "сміттєвих" активів. Їх списання є підсудною справою.
"В уряді, при всій його мнимій прогресивності, вважають, що оптимальний варіант - це передача проблемних кредитів: компанії з управління активами (КУА), банку поганих активів (badbank), ФГВФО. Потрібне підкреслити", - йдеться в статті.
При цьому, в Мінфіні схиляються до створення саме КУА, оскільки Фонд гарантування вкладів управляє майном вже виведених з ринку банків, а не вирішує проблеми працюючих фінустанов.
"Саме тому потрібна нова структура. Але не bad-bank, тому що досвід "Родовіду" Мінфін бентежить. Зате його не бентежить, що багато учасників дискусії навіть відмінності між bad-bank і КУА не бачать", - зазначає Самаєва.
За її словами, Мінфін посилається на світовий досвід, акуратно підкріплюючи свою точку зору найбільш вдалими прикладами.
"І оптимальним йому видається саме створення спеціальної компанії з управління активами, яка викупить у банків "токсичні" портфелі. За одну гривню, за балансовою або оціночною вартістю - поки що не ясно.", - вказує автор.
Самаєва вказує, що мова в даному питанні йде про суму, що потенційно перевищує 100 млрд грн, а з урахуванням "токсичних" кредитів "Приватбанку" (якими зараз займається Rothschild&Co), до цієї суми можна додати ще 150-200 млрд.
Як зазначає автор, за задумом Мінфіну, КУА буде ефективно управляти активами після викупу, що дозволить підвищити їх інвестиційну привабливість і потім вигідно продати. Сумнівні успіхи найбільшого аналога такої структури – ФГВФО, однак, змушують мати у цьому сумніви.
"Чи є ринковий попит, спроможний переварити "несмачні" активи на 100 млрд грн (не кажучи вже про 300 млрд)? Є цивілізовані покупці, інвестори, готові буцкатися з колишніми власниками за їхні заводики та пароходики? Це в судах, у яких при потрібному впливі й грошах можливо оспорити будь-які норми не те що юридичної, а й простої людської логіки? Про успіхи подібних судових позовів можна довідатися в тих самих держбанках", - констатує вона.
На думку Самаєвої, з великою ймовірністю, ефективного управління та підвищення інвестпривабливості активів у КУА не буде.
"Досвід підказує, що всі хоч трохи цінні застави з будь-якої КУА стрімко "укукукують" за схемами, уже обкатаними у Фонді гарантування. І добре, якщо хоча б за третину вартості. Решта "гнитиме" на балансі й потребуватиме постійних нових уливань держкоштів, адже заробляти КУА навряд чи буде", - прогнозує автор.
Вона також вказує, що КУА - це ситуативне рішення поточної проблеми лише для частини сектору. Компанія не допоможе всім банкам, і не забезпечить гарантій того, що ситуація, яка склалася, не повториться в майбутньому.
"І, як справедливо під час дискусії з Мінфіном зазначив представник Світового банку Євген Гребенюк, не вирішує проблем із виникненням "токсичних" заборгованостей. На його думку, до питання створення подібної структури слід повернутися лише після того, як буде закінчено реформу корпоративного управління в держбанках й усунуто першопричину виникнення "токсичних" кредитів", - підсумовує Самаєва.
Детальніше про проблему проблемної заборгованості в українських банках читайте в статті Юлії Самаевой "ДП "Держбанквидобування" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".