Верховний Суд відмовив двом феросплавним заводам, які входять в групу "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, у скарзі, в якій підприємства намагалися визначити себе потерпілими у справі "Роттердам+". Про це йдеться в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 січня 2023 року, що оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заводи намагалися скасувати рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2022 року, в частині, якою суд відмовив цим підприємствам в статусі потерпілих від дії формули.
"Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах. Відповідно до вимог частини 4 статті 424 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають", - зазначається в рішенні.
Ухвала Верховного Суду також оскарженню не підлягає.
Таким чином, у цій справі, в якій Нікопольський феросплавний завод та Запорізький завод феросплавів намагалися визначити себе єдиними потерпілими, поставлено крапку.
Нагадаємо, 16 січня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) заявило про завершення розслідування другого епізоду в справі "Роттердам+". За цим епізодом підозрюються 15 осіб, які звинувачуються у причетності до запровадження формули "Роттердам+", через яку споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн лише в 2018-2019 роках.
У справі проходять колишній член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Борис Циганенко, та посадовець НКРЕКП - ексзаступник начальника управління енергоринку Володимир Бутовський. НАБУ і САП підозрюють указаних осіб у службовій недбалості в рамках справи по «Роттердам+».
Водночас відомо, що 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишніх голів НКРЕКП - Дмитро Вовк й Оксана Кривенко, а також колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським заздалегідь до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження.