У 2021 році до розробки реформаторських законопроєктів у економічній сфері долучилися 309 з 423 народних депутатів Верховної Ради останнього скликання. Такі дані наводить незалежна аналітична платформа "Вокс Україна".
Рейтинг очолили 3 народних депутати від фракції "Слуга народу": Данило Гетманцев, Юлія Гришина, Дмитро Любота. Це не дивно, оскільки найбільш численній фракції набагато легше ініціювати й забезпечувати ухвалення ініційованих законопроєктів у порівнянні з опозиційними фракціями.
Серед топ-12 реформаторів, які за оцінками трохи відірвалися від інших, — 3 жінки та 9 чоловіків. Усі вони представляють фракцію "Слуга Народу".
Але загалом жінки активніше ініціюють реформи, ніж чоловіки: 89% жінок були ініціаторками законів, що потрапили до Індексу реформ, тоді як частка ініціативних депутатів склала 70%. Середній бал жінок у рейтингу також виявився вищим у порівнянні з чоловіками — 4,8 проти 2,7.
Найбільш ініціативні нардепи працюють у фракціях "Слуга народу" та "Голос" — 90% зі їхнього списку долучилися до створення реформаторських законопроєктів. На третьому місці — "Довіра".
Найменш ініціативними виявилися нардепи "Європейської Солідарності" та ОПЗЖ — лише 30% з їхнього списку взяли участь в ініціюванні економічних реформ.
Цікаво, що публічні "обличчя" фракцій "Батьківщина", "Європейська Солідарність" та ОПЗЖ — народні депутати, які найчастіше з’являються у політичних ток-шоу, — у 2021 році не долучилися до ініціювання жодного реформаторського законопроєкту. Це стосується Юлії Тимошенко, Юрія Бойка, Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, Петра Порошенка.
"Обличчя" фракцій "Слуга Народу" та "Голос" опинилися в середині рейтингу. Наприклад, Кіра Рудик ("Голос") посіла 173 місце із загальним балом 3 за співавторство у двох законопроєктах, Олександра Устінова ("Голос") обіймає 187 місце у рейтингу з оцінкою 2 бали за 2 ініційовані законопроєкти, Давид Арахамія (голова фракції "Слуга Народу") — на 27 місці із загальним балом 10 за 11 законопроєктів.
Серед 7 депутатів-антиреформаторів (що потрапили у рейтинг з негативною оцінкою від -0,3 до -1 бала) 6 чоловіків — Ярослав Рущишин, Микола Скорик, Олег Воронько, Микола Кириченко, Роман Мулик та Олег Семінський, та одна жінка — Ніна Южаніна. Вони представляють фракції "Слуга Народу", "Голос", "Європейська солідарність" та ОПЗЖ.
У 2021 році експерти Індексу реформ зафіксували 163 нормативні акти, які мають значний вплив на економічні "правила гри" в Україні. З них 146 отримали позитивну оцінку, дванадцять — нуль балів, а ще п’ять виявилися антиреформами.
Серед цих документів — 89 законів України, 43 постанови та два розпорядження Кабінету Міністрів, 23 постанови Національного банку України (НБУ), чотири укази інших відомств, один указ президента, а також запуск нового сервісу — репо з контролем ризиків.
Рейтинг народних обранців складався за оцінками Індексу реформ ініційованих ними законопроєктів. За кожен ініційований законопроєкт депутат отримав таку кількість балів, яку експерти Індексу реформ надали законопроєкту після того, які він був ухвалений. Таким чином, депутат, який ініціював один закон на 3 бали, в рейтингу займатиме таке саме місце, як депутат, який ініціював 3 закони по 1 балу. Отже, кожен депутат отримав певну кількість балів за ініційовані ним реформи. Ці дані дозволяють дослідити, у яких фракціях найбільше депутатів-реформаторів, скільки їм років, кого серед реформаторів більше — чоловіків чи жінок і т.д.
Загалом, найбільші бали — від 25,6 до 12,8 бала — отримали 12 народних депутатів. Це Данило Гетманцев (отримав 25,6 бала за роботу над 18 законопроєктами), Юлія Гришина (отримала 17,3 бала за участь в розробці 16 законопроєктів), Дмитро Любота (отримав 16,9 бала за 16 законопроєктів), Вікторія Кінзбурська (16,1 бала за 13 законопроєктів), Сергій Штепа (15,5 балів за 10 законопроєктів), Єгор Чернєв (14,8 бала за 11 законопроєктів), Володимир Ватрас (14,4 бала за 12 законопроєктів), Галина Третьякова (13,8 бала за 13 законопроєктів), Олександр Ковальчук (13,5 балів за 10 законопроєктів) Олександр Федієнко (13,3 бала за 10 законопроєктів), Андрій Мотовиловець (13 балів за 10 законопроєктів) та Андрій Клочко (12,8 бала за 12 законопроєктів). Всі вони є депутатами фракції "Слуга народу".
Водночас найбільше нардепів — шістнадцять — за рік не проявили себе ні у поданні, ні у підтримці важливих законів. Зокрема, Вадим Рабінович (ОПЗЖ) посідає останнє місце із коефіцієнтом корисності 1%. Нардеп відвідав лише 37% відсотків засідань і пропустив майже всі голосування. Загалом, найбільшим неробством відзначилися саме нардепи ОПЗЖ: коефіцієнт корисності десяти депутатів фракції, що не ініціювали жодної економічної реформи, не перевищує 9%.
Крім уже згаданого Рабіновича, це Вадим Столар (2%), Сергій Льовочкін та його сестра Юлія Льовочкіна (в обох — 3%), Тарас Козак (3%), Юрій Бойко (3%), Юрій Солод (4%), Наталія Королевська (6%), Віктор Медведчук (7%), Олександр Фельдман (8%), Олександр Пузанов (8%), Віталій Борт (8%) та Федір Христенко (9%). Коефіцієнт корисності нижче 10% мають також позафракційні депутати Дмитро Шенцев (7%) і Андрій Деркач (4%) та депутат "За майбутнє" Степан Івахів (7%).
Дані "Вокс Україна".