Республіка Казахстан за 20 років свого суверенітету не раз зуміла голосно заявити про себе. Передусім йдеться про політичні ініціативи – відмову від ядерної зброї, спробі перебудови G-20 в G-global з урахуванням думки країн, що розвиваються. Однак і у світовій економічній системі Казахстан займає особливе місце. Країна володіє значними запасами вуглеводнів (загальні прогнозні ресурси оцінюються в межах 12–17 млрд. т) і твердого палива, входить у першу десятку країн світу за розвіданими запасами вугілля і нафти. Казахстан займає перше місце у світі з видобутку урану і друге за його запасами (приблизно п'ята частина від загальносвітових). Казахстану належить перше місце у світі за розвіданими запасами цинку, вольфраму і борріта, друге – срібла, свинцю, урану і хромітів, третє – міді та флюоритів, четверте – молібдену, шосте – золота.
Останніми роками в країні приділяється велика увага диверсифікації економіки. Прийнята програма індустріально-інноваційного розвитку, масово відкриваються нові виробництва, впроваджуються найсучасніші технології.
Незважаючи на істотний вплив світової фінансової кризи 2007–2009 років, що викликала спад економічної активності, Казахстану досить швидко вдалося відновити темпи зростання економіки. У 2011 році приріст ВВП склав 7,5%. У 2012 році він складе не менше 7% (за 9 місяців поточного року – 5,6%). Уряд Казахстану оцінює зростання економіки в 2013–2017 роках на рівні 6–7,6%. Ці прогнози збігаються з міжнародною оцінкою економічного потенціалу країни.
Головна складова казахстанського успіху – макроекономічна стабільність. Казахстан займає 51-у сходинку індексу конкурентоспроможності світових економік Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum). За технологічною готовністю він на 55-му місці, а за показником «макроекономічна стабільність» – на 16-му. Показово, що найближчий сусід і головний економічний партнер Казахстану – Росія – зайняла в цьому рейтингу стабільності лише 67-е місце. Багато в чому саме завдяки цьому Астана випереджає Москву за головними економічними показниками. Так, за підсумками 2012 року зростання російської економіки очікується на рівні 3,5%, а в 2013 році – 3,7% (при погіршенні динаміки світової економіки – не більше 0,5%).
Сьогодні інвестори розглядають Казахстан як один із найперспективніших ринків. Важливу роль у забезпеченні його економічного розвитку відіграють природні багатства, проте країна рухається в напрямку диверсифікації економіки, знижуючи тим самим свою залежність від видобувних галузей. Згідно з прогнозами, показник ВВП на душу населення до 2016 року досягне $15 000 (зараз – $11 300). Це означає, що Казахстан може увійти до групи країн із високим рівнем доходу на душу населення за класифікацією Світового банку.
Останні десять років економіка Казахстану характеризується стабільним припливом прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Це пояснюється цілим рядом факторів. Основні з них – наявність природних ресурсів і грамотна політика уряду по залученню іноземних інвесторів у пріоритетні сектори економіки, серед яких сільське господарство, транспорт і логістика. Країна здійснює масштабні реформи, спрямовані на підвищення продуктивності та конкурентоспроможності, забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку. Сьогодні Казахстан лідирує серед країн СНД за обсягом ПІІ на душу населення – близько $1 300. Всього за період незалежності в казахстанську економіку залучено понад $122 млрд. ПІІ.
Важливу роль у залученні іноземних інвестицій відіграє політична стабільність у країні. Створення сприятливого інвестиційного клімату – одна з основних завдань державної політики. Після недавньої зміни уряду агентство Standard & Poor's (S&P) залишило без змін рейтинги Казахстану і прогноз по ним (ВВВ+ / Стабільний / А-2) з формулюванням: «На наш погляд, перестановки в кабінеті міністрів і нові призначення... не зроблять істотного впливу на ефективність, стабільність і передбачуваність політичних рішень уряду Казахстану і політичних інститутів країни».
Важливим фактором інвестиційної привабливості Казахстану є комфортний бізнес-клімат, який визначається економічною і політичною стабільністю, сприятливим законодавством, державними заходами підтримки інвестицій. У рейтингу Світового банку «Легкість ведення бізнесу» в 2012 році Казахстан посів 47-е місце, проти 58-го в 2011-му.
Згідно з останнім дослідженням компанії Ernst & Young, більше 40% опитаних інвесторів вважають податкове навантаження в Казахстані конкурентоспроможною з точки зору ведення бізнесу. Це пояснюється, зокрема, введенням кілька років тому сприятливих податкових ставок. Наприклад, ставка корпоративного прибуткового податку становить 20%, індивідуального прибуткового податку – 10%. Крім того, уряд Казахстану послідовно усуває адміністративні бар'єри у сфері торгівлі, митного регулювання, транспорту і логістики.
85% опитаних інвесторів вважають Казахстан найпривабливішим об'єктом для інвестицій серед країн СНД. При цьому відзначають наявність в Казахстані значної ресурсної та сільськогосподарської бази, а також вигідне географічне положення країни між ринками Європи, Росії, Китаю та Близького Сходу. Додаткові можливості для розвитку бізнесу відкриває створення Митного союзу і Єдиного економічного простору, на території якого проживає понад 170 млн. людей.
Інвестори в більшості випадків задоволені своїм рішенням вкласти гроші в казахстанську економіку. 92% респондентів відповіли негативно на питання про те, чи переглянули б вони свої рішення про інвестиції в Казахстан у разі такої можливості.
Зростання зацікавленості іноземних інвесторів у Казахстані переконливо засвідчив VII Євразійський форум KAZENERGY, який пройшов в Астані на початку жовтня. У ньому взяли участь відомі політики, керівники найбільших енергетичних компаній, експерти з понад 50 країн світу. В рамках форуму відбулося засідання Національного комітету Всесвітньої нафтової ради, в якому Казахстан був представлений Асоціацією KAZENERGY, і було прийнято рішення про проведення в Астані семінарів ВНР. Президент ВНР Ренато Бертані зазначив, що Казахстан має всі шанси на отримання права проведення Конгресу Всесвітньої нафтової ради у 2017 році.
Сергій Бєлашко, директор Агентства соціальних комунікацій