Катар виходить з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) із 1 січня 2019 року, повідомляє Bloomberg із посиланням на міністра енергетики країни Саада Шеріда Аль-Каабі. За словами міністра, після виходу з ОПЕК Катар не дотримуватиметься віденських угод щодо скорочення нафтовидобутку.
Під час виступу на прес-конференції у Досі Аль-Каабі також повідомив про те, що Катар, який є найбільшим експортером скрапленого газу в світі, має намір зосередитися саме на виробництві цього енергоресурсу.
При цьому він охарактеризував вихід з організації як "технічний". На думку міністра, вихід з ОПЕК 11-го найбільшого виробника нафти не зашкодить їй, оскільки Росія та Саудівська Аравія здатні врівноважити ринок. Раніше Саудівська Аравія кинула виклик Росії у найбільших постачаннях нафти Китаю. Зважаючи на нещодавні угоди про постачання нафти та потенційне збільшення потужності нафтопереробних заводів саудівці можуть обігнати росіян, вважають аналітики.
Ринок нафти на повідомлення Катару не відреагував. Країна видобуває 610 тисяч барелів "чорного золота" на добу, що становить лише 2% від загального нафтовидобутку країн-членів картелю у розмірі 33,3 мільйона б/д.
Міжнародна організація ОПЕК створена нафтовидобувними країнами в 1960 році. Її цілями є вироблення та координація спільної політики щодо видобутку енергоресурсу, підтримання стабільності цін на нього і постачання нафти споживачам. До складу організації входять 15 держав, включно з Катаром.
Зазначимо, нафта дешевшає вже понад місяць, Brent опустилася нижче за позначку в 58 доларів за барель. У червні підписанти угоди ОПЕК+ (нафтовидобувні країни, що не входять в картель – ред.) погодилися послабити обмеження на видобуток, встановлені на початку 2017 року.
Незабаром після цього Саудівська Аравія та Росія вийшли на близький до рекордного рівень виробництва, збільшилося викачування сировини у США. У той самий час із 5 листопада адміністрація президента США Дональда Трампа відновила всі санкції проти Ірану, зняті у межах "ядерної угоди" 2015 року. Але погодилися дозволити вісьмом країнам, включно з Японією, Індією, Китаєм і Південною Кореєю, продовжувати купувати іранську нафту.
Це зростання на тлі зменшення прогнозного зростання попиту на нафту та часткового послаблення Сполученими Штатами санкційного режиму щодо найбільших покупців іранської нафти, протягом трьох місяців змінили настрої учасників ринку від побоювання нестачі "чорного золота" до неспокою щодо його надлишку.
Нагадаємо, із 1 січня 2017 року країни картелі скоротили видобуток нафти на 1,2 млн барелів на день - до 32,5 млн. Тим часом країни, що не входять в ОПЕК, домовилися скоротити видобуток нафти на 600 тисяч барелів на добу. З цієї кількості половина припадає на Росію. Низка країн, включно з РФ, заявляли про те, що вийдуть з угоди, щойно її мета буде досягнута.