[Media type = "picture" position = "1"]Капітал Національного банку України протягом останніх трьох років зростає, в той час як розмір власного капіталу української банківської системи знижується, пише в своїй статті для DT.UA банківський експерт Вадим Сирота. За його словами, дане явище отримало в експертному середовищі назву "хрест Гонтаревої".
"Суть "хреста Гонтаревої" в тому, що спостерігається значне зростання капіталу Нацбанку України при зниженні розміру власного капіталу довіреної йому в опікування банківської системи. На рисунку ці показники перетинаються на певному етапі, формуючи візуально хрестоподібну фігуру. А зростання капіталу в цьому разі можливе за рахунок одержання прибутку (як у випадку з регулятором), і навпаки, падіння величини капіталу через збитки (як у випадку з регульованою банківською системою)", - йдеться в статті.
Сирота зазначає, що причини падіння капіталу банків зрозумілі: вони зазнають збитків через економічний спад, девальвацію гривні, анексію Криму та АТО. Даний процес супроводжується скороченням кредитних портфелів, зростання обсягу яких повинно було компенсувати збитки банків.
"За даними НБУ, забезпеченість підприємств кредитними коштами в національній валюті за останні три роки погіршилася на 13% - з 475 млрд грн до 415 млрд. Також у результаті втрати довіри до фінустанов колосальні обсяги коштів було витягнуто з банківської системи України: населення тримає на руках близько 100 млрд дол. готівкової іноземної валюти і ще близько 480 млрд готівкової гривні", - вказує автор.
За словами експерта, примітним на цьому тлі виглядає прибуток НБУ (у 2015 році він склав 81,3 млрд грн, звіт за 2016 рік ще не опубліковано). Основними статтями доходу Нацбанку стали:
1) процентні доходи від інвестицій в державні цінні папери (46,4 млрд грн);
2) курсові різниці як результат переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті (34,7 млрд грн).
Щодо першого пункту Сирота вказує, що НБУ сконцентрував у своєму портфелі 55% випущених в обіг ОВДП, і фактично здійснює приховане емісійне фінансування держбюджету. Величезні обсяги грошової маси, що вливається в економіку, за словами експерта, явно суперечать досягненню декларованих цілей інфляційного таргетування за рахунок жорсткого обмеження грошової маси в обігу.
Автор вказує, що комерційні банки не можуть запустити кредитування реального сектора економіки в тому числі через здійснену політику "монетарного голоду" та високих процентних ставок.
" Тобто одна з головних проблем тут полягає в тому, що джерела високої "ефективності" нашого центробанку, що намалювалися в його високих показниках прибутковості, обмежують простір для нормальної роботи банківських установ", - робить висновок економіст.
Стосовно другої статті доходів НБУ автор зазначає, що значні курсові переоцінки активів і зобов'язань дозволяють, крім іншого, ефективно ретушувати втрати значної частини резервів регулятора.
"Так, за підсумками січня-лютого ц.р., при валових резервах НБУ в 15,5 млрд дол. його чисті міжнародні резерви становили лише 4 млрд дол. (якщо відняти зобов'язання головним чином перед МВФ). При цьому на стор. 138 Річного звіту НБУ за 2015 р. чітко зазначено, що зростання гривневого еквіваленту його ЗВР на 55% забезпечене зміною валютного курсу (приросту відповідних балансових статей на 110,6 млрд грн)", - йдеться в статті.
Сирота приходить до висновку, що Нацбанк став одним з головних номінальних вигодонабувачів від девальвації національної грошової одиниці.
"Також опосередковану користь від подібного приросту доходів одержує уряд, що регулярно використовує перерахування частини прибутку НБУ для латання бюджетних дір (окрім забезпечуваного девальвацією зростання митних надходжень)", - вказує він.
За словами експерта, за "красиву" звітність регулятора платять, головним чином, не власники банків, а пересічні українці, оскільки ставки інфляційного податку підскакують після кожного витка знецінення гривні, зводячи до нуля ефекти від декларованих НБУ успіхів в таргетування зростання цін.
[Article_attached position = "4"]
Нагадаємо, за повідомленням прес-служби НБУ, згідно з попередніми даними по балансу Нацбанку на 1 січня 2017 року, без урахування результатів зовнішнього аудиту, активи Національного банку в 2016 році зросли з 849,2 млрд грн у 2015 році до 940,6 млрд грн.
Детальніше про причини зростання прибутку Нацбанку читайте в статті Вадима Сироти "Хрест Гонтаревої" - неминучий результат реформ чи особливий український феномен?" в тижневику" Дзеркало тижня. Україна ".
