Членкиня Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк подала заяву про звільнення за власним бажанням. Якщо Верховна Рада підтримає це рішення, у головному органі державного фінансового контролю залишаться лише чотири члени. Її відставка означатиме черговий перерозподіл повноважень між рештою складу, що навряд чи сприятиме підвищенню ефективності роботи установи. Про це пише експерт TI Ukraine Андрій Швадчак у своїй статті «Кадровий колапс у Рахунковій палаті. Поглиблення кризи чи шанс на перезавантаження?».
За його словами, вирішити кадрову проблему мав конкурс, який стартував після ухвалення нового закону про реформу органу у грудні 2024 року. Решту членів Рахункової палати мали обрати за оновленою процедурою, яка передбачає створення дорадчої групи експертів (ДГЕ) із шести осіб. При цьому переважне право голосу в ній мають міжнародні експерти.
«Останні мали складати половину ДГЕ — пропозиції кандидатів від міжнародних партнерів ми отримали ще навесні 2024-го. Кандидатури ще трьох членів ДГЕ мали запропонувати представники від депутатських фракцій або груп. І депутати уже кілька разів пробували погодити їхній перелік. Однак за майже рік так і не спромоглися проголосувати за нього і таки створити ДГЕ», — зазначає автор.
Можливе звільнення також може ускладнити заповнення вакантних посад у Рахунковій палаті. Закон передбачає, що конкурс на посаду члена органу має стартувати вже наступного дня після припинення його повноважень.
«Тож у разі звільнення Єлизавети Пушко-Цибуляк одночасно триватимуть два конкурси: перший — на шість вакантних посад, який стартував у грудні 2024 року, і другий — на ще одну посаду, що стане вакантною після її звільнення», — підкреслює автор.
У такій ситуації парламент матиме кілька варіантів врегулювання процесу. Перший — сформувати єдину ДГЕ для відбору кандидатів на всі вакантні посади. Однак цей шлях містить процесуальні ризики, адже закон вимагає заново проходити процедуру створення групи після початку нового конкурсу. Це може стати підставою для оскарження результатів.
Другий варіант — проводити два окремі конкурси. Для цього потрібно створити ДГЕ для першого відбору та окремо запустити процедуру для другого. Такий сценарій відповідатиме закону, однак може суттєво затягнутися.
Третій, компромісний варіант — оперативно змінити законодавство і дозволити об’єднання конкурсних процедур щодо всіх вакантних посад, якщо вони ще не дійшли до певного етапу, зокрема створення ДГЕ. Це дало б змогу уникнути процедурних порушень та пришвидшити призначення нових членів Рахункової палати.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.