Європейські покупці прагнуть зменшити залежність від Китаю, кажуть керівники компаній-постачальників, оскільки Брюссель посилює контроль за товарами з найбільшої експортної економіки світу. Про це пише FT.
“Основна тенденція зараз полягає в тому, що компанії намагаються зменшити свою залежність від Китаю”, - сказав генеральний директор бельгійської компанії Dragon Sourcing Річард Лауб, додавши, що в той час, як після пандемії США взяли на себе ініціативу в питанні відокремлення, європейські країни активізували зусилля з пошуку альтернатив.
“Зараз я бачу, що ЄС також наздоганяє цю тенденцію”, — зазначає Лауб.
Але на відміну від американських компаній, які агресивно шукали нових постачальників після запровадження Вашингтоном жорсткого режиму тарифів та інших обмежень, європейці зосередилися на конкретних сферах, де, на їхню думку, вони стали надмірно залежними від китайських товарів.
За словами Лауба, європейські клієнти дедалі більше занепокоєні своєю залежністю від Пекіна, особливо у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами — категорії, яка включає все: від одягу й побутової техніки до іграшок.
"У сфері непродовольчих товарів компанії дуже залежать від Китаю... Такі компанії в Європі наполегливо шукають альтернативи", - додав він.
“Багато європейських країн, знаєте, можуть не мати жодних проблем у роботі з Китаєм, але вони думають, що якщо Китай постраждає, то їм краще подумати про те, як це вплине на них. Як наслідок, буде більше диверсифікації за межі Китаю, навіть якщо Китай може бути найоптимальнішим місцем”, - каже заступник голови Fung Group Вільям Фунг.
Він додав, що це частина глобального руху.
“Клієнти кажуть: “Мені байдуже, що ти робиш, Вільяме, просто виведи мене на 30 відсотків за межі Китаю, а іноді навіть більше”. Дехто навіть сказав, що хоче повністю вийти з Китаю", - розповів Фунг.
Навін Джа, який керує бізнесом з постачання одягу та текстилю зі східного китайського міста Чанчжоу, каже, що європейські компанії все частіше закуповують одяг в Індії, Бангладеш та В'єтнамі, попри триваліші терміни виконання замовлень та вищі витрати.
"Багато хто з покупців відчуває ризик, купуючи товари в Китаї", - сказав він.
Європейські компанії виграли від цінової конкурентоспроможності китайських товарів, оскільки американські покупці шукали їх деінде, сказав головний економіст з питань Азії в HSBC Фредерік Нойманн.
Але навіть попри це, додав він, компанії, що працюють у певних галузях хімічної, фармацевтичної та електронної промисловості, прагнуть зменшити свою залежність від Китаю.
Аналітики вважають, що поштовх до зниження ризиків навряд чи сильно вдарить по загальному китайському експорту, вказуючи на збільшення поставок на побудовані Китаєм заводи в альтернативних закордонних виробничих центрах, таких як В'єтнам і Мексика, а також на зростання конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва.
Привабливість китайської виробничої бази також ускладнить пошук нових постачальників оскільки певні товари важко знайти за межами Китаю.
ЄС стає жорсткішим у торговельних відносинах з Пекіном, поділяючи занепокоєння США щодо надлишкових виробничих потужностей Китаю. Восени 2023 року Брюссель розпочав розслідування щодо субсидій Пекіна для китайських виробників електромобілів, за результатами якого до липня можуть бути запроваджені нові тарифи.
Крім того, Єврокомісія розпочала розслідування щодо закупівель Китаєм медичного обладнання. ЄС може обмежити доступ Пекіна до тендерів. Євросоюз також ретельно перевіряє інші галузі, такі як вітроенергетика, сонячна енергетика й залізниця.