Дипломати ЄС обговорюють технічні пропозиції щодо можливості екстреного фінансування для України поза межами спільного бюджету Союзу, оскільки Угорщина погрожує заблокувати пакет підтримки, який є критично важливим для Києва. Про це повідомляє FT.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що заблокує пропозицію Брюсселя надати Україні допомогу у 50 мільярдів євро, а також офіційні переговори про вступ Києва до ЄС на саміті лідерів Союзу.
Неспроможність ЄС погодити запропонований пакет фінансування серйозно вплине на фінансову стабільність України, попереджають українські та європейські чиновники. Це також означатиме найбільш грубий відхід Брюсселя від підтримки Києва з початку повномасштабного вторгнення Росії на початку 2022 року на тлі невизначеності щодо допомоги для України з боку США.
Чиновники ЄС працюють над можливими рішеннями для зміни позиції Угорщини, включаючи розблокування коштів, призначених для Будапешта, але наразі заморожених через побоювання щодо верховенства права в країні.
З огляду на те, що до початку саміту залишається все менше часу, дипломати також розпочали приватні переговори про доцільність і технічні деталі потенційного фінансового пакету між іншими 26 членами ЄС, повідомили джерела Financial Times. Це забезпечило б Києву екстрене фінансування щонайменше на рік.
Переговори, в яких беруть участь представники Єврокомісії та великих країн ЄС, які візьмуть на себе більшу частину витрат, тримаються в таємниці, щоб не підірвати основну мету - подолання вето Будапешта, оскільки Орбан заявив, що не заперечує проти надання допомоги від інших країн ЄС окремо, поза спільним бюджетом Союзу.
Така модель надання фінансової підтримки України може зайняти більше часу і коштувати більше грошей у вигляді відсотків та інших витрат.
«Ніхто не хоче цього робити, якщо нам не доведеться... Але було б нерозумно не мати плану Б», - сказало одне з джерел видання.
Міністр у справах ЄС від Угорщини Янош Бока заявив FT, що Будапешт наполягає на тому, що будь-яка допомога Україні не може надходити зі спільного бюджету ЄС, а рішення про переговори про вступ має почекати до виборів до Європарламенту в червні. За його словами, Угорщина не змінить своєї думки.
Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна не отримала жодних запевнень, що 50 млрд євро будуть надані в тій чи іншій формі. За її словами, будь-яка альтернатива може поставити під загрозу стабільність в Україні.
«У разі відсутності рішення щодо 50 млрд євро може бути прийняте проміжне рішення», - сказала вона журналістам, але воно залишить Україну на межі виживання з нульовою [фінансовою] передбачуваністю на цілий рік.
Єврокомісія має дати згоду на розморожування понад десяти мільярдів євро бюджетних коштів ЄС, які вона заблокувала для забезпечення верховенства права та боротьби з хабарництвом в уряді Орбана. Чимало посадовців ЄС заявили, що після того, як Будапешт провів деякі реформи, він заслуговує на ці гроші, але розблокування було б кориснішим для ширших зусиль, щоб переконати Орбана змінити позицію щодо України.
Однак будь-який формальний чи неформальний зв'язок між цими двома питаннями буде рівнозначний політичному шантажу не з боку Угорщини, а проти Угорщини, заявив Бока.
Стефанішина сказала, що Орбан під час розмови із Зеленським натякнув, що розблокування коштів ЄС для Угорщини є одним з аспектів його позиції щодо Києва.
Орбан виступає проти допомоги Києву у боротьбі з російським вторгненням, стверджуючи, що більше грошей не призведуть до покращення позицій України на полі бою. За його словами, затяжна війна прирікає як Україну, так і довгострокові інтереси Європи, коштуючи людських життів та економічних можливостей.
«Ми вважаємо, що інструмент допомоги Україні має бути створений поза межами [бюджету ЄС] за рахунок внесків країн-членів, взаємних гарантій країн-членів, значно коротшого періоду планування - один рік замість чотирьох років, під чітким політичним керівництвом країн-членів», - наголосив Бока.
Перспектива членства України в ЄС викликала ще більше розбіжностей серед європейців, за словами Боки, який сказав, що "третина країн-членів ЄС має дуже серйозні застереження з цього приводу".
Детальніше про те, чого Угорщина насправді домагається від Києва, читайте у статті Володимира Кравченка.