Європейський Союз у приватному порядку визнає, що в найближчому майбутньому мало що може зробити, аби змусити Китай послабити експортний контроль над критично важливими рідкісноземельними елементами, який спричинив серйозні порушення в європейській промисловості, зокрема в автомобілебудуванні й оборонному виробництві, повідомляє Bloomberg.
За словами співрозмовників Bloomberg, високопоставлені чиновники ЄС повідомили країнам-членам, що робота з диверсифікації поставок з Китаю складна, а плани щодо економічної безпеки поки що не виправдали себе.
Пекін обмежує поставки рідкісноземельних магнітів, які використовуються в усьому, від акумуляторів для електромобілів до оборонної промисловості, вимагаючи від компаній отримання дозволів на імпорт. Хоча ЄС виграє від угоди між президентом США Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном про призупинення жорстких нових заходів контролю за експортом, оголошених Китаєм у жовтні, запроваджені у квітні обмеження залишаються чинними.
Переговори між китайськими та європейськими чиновниками останніми днями не принесли результатів.
Речник Єврокомісії Олоф Гілл заявив, що обговорення з Китаєм щодо експорту рідкоземів активізувалися з метою спрощення процедур та забезпечення більшої впевненості європейської промисловості. Ці переговори будуть продовжуватися.
“Китай і Європа мають широкі спільні інтереси та величезний потенціал для співпраці в торгівлі. Китай готовий поглиблювати взаємовигідну співпрацю з Європейським Союзом, вивчати можливості укладення різних економічних і торговельних угод”, — сказав у четвер, 6 листопада, речник Міністерства торгівлі Китаю Хе Ядонг.
Китай і ЄС обговорюють питання видачі загальних ліцензій, які дозволять протягом певного періоду часу повторно відвантажувати рідкоземи попередньо затвердженим покупцям. Однак таке рішення потребує часу, і ЄС зрештою залишиться залежним від рішень, прийнятих у Пекіні.
Єврокомісія, яка займається торговельними питаннями ЄС, у середу, 5 листопада, проінформувала послів 27 держав Союзу про останні події.
У звіті, опублікованому на початку цього року Національним університетом Сінгапуру, зазначається, що домінування Пекіна в поставках деяких рідкоземів є “майже абсолютним”, і ці елементи критично важливі для “галузей майбутнього, таких як робототехніка, автоматизація, передові оборонні технології, електромобілі й технології зеленої енергетики”.
Будь-які поступки, яких досягне ЄС, майже напевно супроводжуватимуться вимогами з боку Китаю, зазначають джерела Bloomberg. Пекін висловив рішучий протест проти санкцій, запроваджених ЄС проти кількох китайських компаній за підтримку війни Росії проти України, навіть попри те, що переважна більшість поставок, від яких залежить військова машина Москви, надходить з Китаю та Гонконгу. Пекін також може вимагати від ЄС послабити деякі з європейських заходів контролю за експортом.
Єврокомісія наразі працює над планом дій на випадок непередбачених обставин, щоб запобігти раптовим перебоям у ланцюгах постачання, а також над довгостроковими ініціативами для забезпечення та диверсифікації своїх поставок. ЄК розглядає новий торговельний захід, який вимагатиме від деяких китайських експортерів постачати критично важливу сировину ЄС при відправленні певних товарів до Євросоюзу.
“Наша реакція повинна відповідати масштабам ризиків, з якими ми стикаємося в цій сфері. Економіка стала головним інструментом влади в сучасному світі”, — заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн минулого місяця.
Це не перший випадок, коли ЄС демонструє своє прагнення до незалежності. Реальність, однак, така, що плани ЄС стосовно економічної безпеки поки що не принесли успіху, зазначив один зі співрозмовників Bloomberg, і Союз не може дозволити собі діяти самостійно, а повинен співпрацювати з такими країнами, як Японія та Австралія.
Пекін користувався своїм домінуванням у сфері рідкісноземельних елементів у торговельній суперечці з США. Китай, як вважається, контролює переважну більшість видобутку, рафінування та лиття рідкісноземельних елементів, а також 90% виробництва магнітів. Аналітики вже тривалий час вказують на потенційну вразливість глобальної економіки через домінування КНР у цій галузі.