Ключова новація прийнятого вчора за основу законопроєкту №5371 про внесення змін до Кодексу законів про працю України, за який проголосували 246 народних депутатів, – створення договірного режиму регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу й фіксація його основним засобом регулювання цих відносин.
Такий договірний режим встановлюється за умов, якщо роботодавець не є юридичною особою публічного права, а є суб'єктом малого або середнього бізнесу з кількістю працівників не більше 250 осіб, а також цей режим може застосовуватись до трудових відносин, що виникають між роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць (на сьогодні це понад 52 тисячі грн).
Згідно з положеннями проєкту в межах вільного трудового договору сторони на власний розсуд врегульовують свої стосунки: щодо системи та режиму оплати, працевлаштування та звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки та вихідних тощо.
Адже у сучасному світі з’явилися сотні нових креативних професій, які вимагають особливого режиму організації та винагороди праці.
Водночас цей вільний трудовий договір має все необхідне для захисту працівника — він має обов’язково містити всі гарантії для працівника, передбачені міжнародними конвенціями, а також істотні умови (місце роботи, дата, строк дії, умови оплати праці).
Очікується, що реалізація даного законопроєкту нарешті призведе до модернізації архаїчного трудового законодавства в Україні, відходу від застарілих радянських норм, наближення до світових трендів провідних економік. Документ дасть можливість робітникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшувати витрати на адміністрування, що у підсумку дозволить встановлювати кращі умови праці. Вони за взаємної згоди зможуть укладати трудові договори, у яких самі визначатимуть більшість умов співпраці, що позбавить їх необхідності оформлення зайвих десятків паперів та сплати архаїчних штрафів, а також дозволить збільшити заробітні плати працівникам з гнучкими умовами праці.
Наразі експерти визнають критичними такі проблеми українського трудового законодавства:
- застаріла та надто складна система нормування й оплати праці, нормування й обліку робочого часу, надання відпусток тощо;
- невідповідність застарілих методів державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової економіки;
- критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і працівників, що негативно позначається на динаміці процесів господарювання та пригнічує економічні стимули;
- надмірна складність чинних процедур обліку кадрів та великий масив кадрової документації, на ведення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів;
- невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених застарілим законодавством про працю.
Законопроєкт вирішує перераховані проблеми.