Пом'якшення монетарної політики матиме малопомітний вплив враховуючи те, що значна частина внутрішнього попиту в Україні покривається імпортом (імпорт товарів удвічі перевищує експорт). Про це пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з науковоі роботи Growford Institute, в статті "Фінансова пастка. Що гальмує зростання та відновлення України".
"При тому, що канали монетарної трансмісії, за якими відсоткові ставки НБУ мали б позначатися на темпах інфляції, є недієздатними. Так, обсяг строкових гривневих вкладів населення в банках не дотягує і до 5% ВВП. А середня ставка за гривневими депозитами зараз ледь перевищує 10%, тоді як банки отримують 19% від НБУ за тримісячними сертифікатами", - зазначила вона.
Надалі для подолання монетарно-фіскального розладу і створення сприятливих умов для відновлення економіки слід було б:
- кардинально знизити ступінь жорсткості монетарної політики та повернути симетричний дизайн відсоткових ставок;
- відмовитися від практики розміщення Національним банком тримісячних депсертифікатів;
- запровадити інструменти стимулювання кредитної діяльності банків, включаючи пом'якшення вимог фінансового регулювання.
Паралельно варто було б знизити відсоткові ставки за новими розміщеннями ОВДП до рівня, що наближається до прогнозованих темпів інфляції на найближчий рік.
Нижчі відсоткові ставки в економіці України стимулювали б приватне споживання та інвестиції, зумовлюючи зростання сукупного попиту і більш активне відновлення виробничого потенціалу. Поряд з цим нижчі відсоткові ставки позитивно впливали б на вартість обслуговування державного боргу, зменшуючи ймовірність боргової кризи у майбутньому.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.