UA / RU
Підтримати ZN.ua

Інвестфонди та харчові компанії зацікавлені у стрибку цін на продовольство через війну в Україні

Тільки найбільші хедж-фонди світу отримали близько 1,9 млрд доларів прибутку.

Приватні інвестиційні фонди (хедж-фонди) отримали суттєвий прибуток від глобального стрибка цін на продовольство, яке спостерігалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тільки прибуток 10 найбільших хедж-фондів світу оцінюється майже в 2 мільярди доларів. Про це свідчить аналіз прибутків хедж-фондів за перший квартал минулого року, пише The Guardian.

Уточнюється, що найбільші хедж-фонди заробили близько 1,9 млрд. доларів від торгівлі двома продовольчими товарами, а саме зерном і соєвими бобами.

Повідомляється, що різні експерти порушили питання про роль хедж-фондів та інших спекулянтів у роздмухуванні цін на продовольство.

Харчові компанії також отримали шалені прибутки. Грінпіс підрахував, що 20 найбільших у світі харчових компаній забезпечили акціонерам 53,5 мільярда доларів США за останні два роки, причому несподіваний прибуток став результатом зростання цін на продукти харчування під час пандемії Covid-19 та російського вторгнення в Україну.

ЄС переглядає свої правила щодо надмірних спекуляцій, але є сумніви щодо того, наскільки регулятори хочуть втручатися.

Читайте також: У Словаччині заборонили українське зерно та рекомендували країнам Євросоюзу зробити те саме

Нагадаємо, що польський уряд вирішив тимчасово заборонити ввезення зернових та десятків інших продуктів харчування з України. Угорський уряд вирішив підтримати рішення Польщі , теж заборонивши ввезення зернових та деякої іншої аграрної продукції до своєї держави. Обмеження, як і в Польщі, є тимчасовими і діятимуть до 30 червня 2023 року. Заходи було введено, щоб захистити своїх фермерів від дешевого українського зерна.

Незважаючи на світове зростання цін на пшеницю та продовольчі ризики для низки країн, половина українського зерна, яке так важко вивозиться з країни, експортується з неймовірним дисконтом у 40%. Чому так склалося, пояснює Юлія Самаєва у статті «Як вийшло, що у нас найдешевша пшениця у світі» .