За даними трейдерів і підрахунками Reuters, Індія та Китай у квітні викупили більшість російської нафти за цінами, що перевищують встановлений Заходом ціновий ліміт у 60 доларів за барель. Це означає, що Кремль отримує більші доходи, попри спроби Заходу обмежити потоки фінансування для його «військової машини», пише Reuters.
Джерело в G7 повідомило Reuters, що стеля цін поки що залишиться незмінною, попри тиск з боку деяких країн ЄС, таких як Польща, з вимогою знизити ліміт цін, щоб посилити тиск на Москву.
Прихильники ліміту цін кажуть, що він зменшує доходи Росії, але дозволяє зберегти потоки нафти, однак критики вважають, що він занадто м'який, щоб змусити РФ зупинити війну.
Останні дані Refinitiv Eikon свідчать про те, що російські вантажі нафти марки Urals, завантажені в першій половині квітня, в основному прямують до портів Індії та Китаю.
За підрахунками Reuters, на Індію припадає понад 70% морських поставок цього сорту нафти у квітні, а на Китай - близько 20%.
Тим часом зниження фрахтових ставок і менші знижки на Urals відносно світових бенчмарків підштовхнули денну ціну сорту на початку квітня вище верхньої межі після періоду торгівлі за нижчою ціною.
Індія та Китай не погодилися дотримуватися верхньої межі цін, але Захід сподівався, що загроза санкцій утримає трейдерів від допомоги цим країнам у купівлі нафти за ціною, вищою за встановлений ліміт.
Представник G7 заявив, що система працює.
«Ми визнаємо, що з розвитком ринків відбуватимуться коливання знижок, які отримує Росія, відносно світових ринкових цін. Але ціни, які Росія отримує за свою нафту, залишаються значно нижчими за ті, які мають інші виробники, що відображає вплив глобального режиму санкцій», - сказав чиновник на умовах анонімності.
За даними трейдерів, середні знижки на нафту Urals становили $13 за барель на умовах DES (поставка з борту судна) в індійських портах і $9 у китайських портах, тоді як транспортні витрати становили $10,5 за барель і $14 за барель відповідно для поставок з балтійських портів до Індії та Китаю.
Це означає, що ціна нафти Urals на умовах франко-борт (FOB) у балтійських портах, з урахуванням додаткових транспортних витрат у розмірі $2 за барель, у квітні, за підрахунками Reuters, була дещо вищою за $60 за барель.
Витрати на транспортування значно знизилися за останні тижні на тлі м’якших погодних умов, внаслідок чого в російських портах може з'являтися більше танкерів.
За словами двох трейдерів, фрахтові ставки на вантажі Urals, що завантажуються в балтійських портах для доставки в Індію, знизилися до $7,5-7,6 млн з $8-$8,1 млн два тижні тому.
Вартість танкерних перевезень із балтійських портів до Китаю склала $10 млн, порівняно з майже $11 млн кілька тижнів тому, додали вони.
Взимку вартість фрахту для вантажів марки Urals підскочила вище $12 млн як для Індії, так і для Китаю. Зниження вартості фрахту свідчить про те, що російські постачальники нафти забезпечили достатню кількість танкерів, навіть враховуючи великі відстані, пояснили трейдери.
Тим часом скорочення видобутку, оголошене групою нафтовиробників ОПЕК+ на початку квітня, також призвело до зростання цін на різні сорти нафти по всьому світу, в тому числі й на Urals.
Раніше повідомлялося, що попри західні санкції, експорт нафти з Росії повернувся до рівня, який фіксувався до 24 лютого 2022 року, перед вторгненням в Україну. Як заявило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму щомісячному звіті, експорт сирої нафти та нафтопродуктів з РФ у березні зріс до найвищого рівня з квітня 2020 року, підскочивши на 600 тисяч барелів на день. Зростання минулого місяця збільшило приблизний дохід Росії від експорту нафти до $12,7 мільярда.
За даними МЕА, порівняно з минулим роком, дохід Москви зменшився на 43%, оскільки Росія змушена продавати свої барелі більш обмеженому колу клієнтів, які здатні домовитися про суттєві знижки.