Запропонований Міненерго варіант вирішення проблеми вугільного дефіциту — переводити ТЕС на газ, не зарадить проблемам в енергетиці. Про це пише Юлія Самаєва, редакторка відділу економіки ZN.UA - "Блекаут влади".
По-перше, це дорого. Для переведення вугільних ТЕС на газ Україні необхідно додатково принаймні 2–3 млрд кубометрів газу. При цьому ціни на світових ринках знову почали наближатися до 1000 дол. за тисячу кубометрів, а НАК «Нафтогаз України» не готова купувати газ дорожче за 700 дол. за тисячу кубометрів.
По-друге, як і вугілля, його не так уже й просто купити, трохи раніше про це треба було б піклуватися.
По-третє, заміна вугілля на газ насправді не стане для нас порятунком. І от чому.
Якщо дуже спростити технічні деталі, той обсяг газу, який ми можемо щоденно піднімати зі сховищ, залежить від сукупного об’єму у цих сховищах. Наприклад, нині там 18 млрд кубометрів палива, тож на день ми можемо вибрати 180 млн кубометрів, якщо там буде 12 млрд, то 120 млн, якщо 6 млрд, то 60 млн кубометрів. За будь-яких умов 50 млн кубометрів у щоденному споживанні — це буде газ власного видобутку, решта — імпорт. Зараз, коли ми можемо брати зі сховищ по 180 млн кубометрів, нам стільки не треба. Взагалі допоки середньодобова температура тримається вище нуля, нам достатньо 120 млн. Інша справа традиційно найхолодніші лютий-березень, коли у сховищах уже буде не 18–17, а 6–7 млрд кубометрів газу, відповідно, і вибирати щодня ми зможемо 60–70 млн, а холодна погода вимагатиме від нас щодня витрачати не 60, і не 120, а 220–240 млн кубометрів. Що ми будемо робити? Теоретично мали б замінити газ на вугілля, але маємо дефіцит вугілля.
Простіше кажучи, не так у нас і багато того газу, щоб спалювати його замість вугілля. Про ціну взагалі промовчимо.
Інший варіант вирішення проблеми «газозаміщення» ще гірший — вкрасти «з труби», бо РФ лише чекає приводу розірвати транзитний контракт із Україною.
З іншими матеріалами Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посилання.