UA / RU
Підтримати ZN.ua

Голландська "Юзгаз" вкладе $ 200 млн у видобуток газу на Юзівській площі

Офіційні повідомлення про організацію та проведення конкурсу з відбору інвестора на УРП щодо Юзівської площі мало що говорять про реальний стан справ. Інша справа документи - вони є у розпорядженні DT.UA.

Автор: Геннадій Кобаль

В кінці липня компанія "Юзгаз" була визнана переможцем конкурсу на залучення інвестора для пошуку і розробки вуглеводнів на Юзівській площі.

У розпорядженні редакції DT.UA опинилися конкурсні заявки компаній-претендентів, з яких можна зробити висновки, що заявка "Юзгаз"/Yuzgaz (Нідерланди, 100%-ва "дочка" Emerstone Energy) виявилася набагато більш привабливою, ніж у конкурентів.

Так, компанія запропонувала найбільшу програму робіт в перші п'ять років: буріння 15 свердловин із зобов'язаннями в $ 200 млн. "Юзгаз" також підписав меморандум про взаєморозуміння з нафтосервісної компанією Schlumberger, що повинно гарантувати виконання всіх пошукових робіт на високому професійному рівні.

Натомість "Юзгаз" отримує 90% в проекті УРП (80% "Надра Юзівська" і 10% "СПК-Геосервіс", яка вийшла з проекту).

Не менш важлива умова, що буріння першої свердловини повинне початися вже в перший рік реалізації проекту, тобто проект починається відразу.

Читайте також: Україна нарощує видобуток газу і скорочує його споживання

Два інших претенденти на участь в УРП щодо Юзівської площі, які брали участь у конкурсі, - "Балкаш", дочірня компанія нафтотрейдера Vitol (Нідерланди), і Burisma Holdings (Кіпр) Миколи Злочевського, були набагато скромніші в пропозиціях.

Конкурсна пропозиція Burisma Holdings по Юзівській ділянці на перший п'ятирічний період - буріння двох нових свердловин та відновлення 2-3 раніше пробурених, фінансові зобов'язання 2,7 млрд грн (108 млн дол.). Burisma претендує на 80-процентну частку в УРП (70% "Надра Юзівська" і 10% "СПК-Геосервіс").

"Балкаш" - теж новостворена компанія для участі в проекті УРП щодо Юзівської площі. Тим не менш Vitol вже присутній на ринку газовидобутку в Україні, його дочірня компанія Arawak володіє 50% в компанії "Гео-Альянс", інші 50% належать Віктору Пінчуку. Пропозиція "Балкаш" на конкурсі по Юзівській ділянці - це викуп 50% в проекті УРП за 250 тис. дол. і інвестиції в геологічні дослідження, в тому числі буріння трьох свердловин - 49,5 млн дол. При цьому на першому етапі (п'ять років) інвестиції складуть всього 10 млн дол. Прямо скажемо, для такого проекту пропозиція не дуже, це не більше ніж застовпити ділянку до кращих часів.

Крім трьох названих учасників конкурсу, ще кілька компаній цікавилися Юзівським ділянкою. Зокрема називають Cadogan Petroleum (Великобританія) і ENI (Італія). Обидві ці компанії вже давно присутні на українському ринку видобутку газу. Але в результаті вони так і не зважилися брати участь у конкурсі.

Як раніше наголошувало DT.UA, угоди про розподіл продукції - це, мабуть, найбільш невдалий формат роботи у нафтогазовій галузі України. З п'яти проектів УРП в Україні не заробив ні один. Причин було багато, але в усіх випадках результат нульовий.

Для України відновлення проекту УРП по Юзівській площі - хороший сигнал, особливо якщо в країну дійсно прийдуть іноземні інвестиції. Нагадаємо, що Shell планувала видобувати на цій ділянці більше 20 млрд кубометрів газу, це більше, ніж сьогодні видобуває Україна.

Більш детально про "Юзгазе" і планах інвесторів читайте в цьому ж номері в інтерв'ю DT.UA з засновником інвестиційного фонду Emerstone Energy, екс-главою представництва ЄБРР в Україні Ярославом Кінахом.

Читайте також: Україна нарощує видобуток газу і скорочує його споживання

Нагадаємо, що в 2012 році компанія Shell, яка перемогла в конкурсі на розробку Юзівської площі. У січні 2013 року було підписано Угоду між Україною, "Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс" і ТОВ "Надра Юзівська". Термін дії УРП – 50 років з можливістю продовження. Площа ділянки 7886 кв. км. УРП щодо Юзівської площі повинна була стати найбільшим інвестиційним проектом в нафтогазовій галузі за всю історію незалежної України. Однак ситуація в країні різко погіршилася, і компанія Shell вирішила покинути проект в односторонньому порядку, скориставшись обставинами форс-мажору.