Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вбачив у діяльності міжнародних корпорацій, що надають електронні послуги, надання їх без належного оподаткування і вирішив виправити існуюче становище.
Відповідний проєкт закону розміщено на сайті парламенту. Його подав нардеп від "Слуги народу" і глава Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, повідомляє Цензор.НЕТ.
Як пояснює автор ініціативи, діяльність компаній-нерезидентів, які надають Діджитал-послуги, проводиться без належного оподаткування, що призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.
Подорожчання на 20% (ПДВ) можуть статися з будь-якими послугами, які споживач отримує через інтернет від компаній-нерезидентів (міжнародні корпорації на зразок Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress і т.д.).
Аналогічне подорожчання очікується і в сфері E-commerce. Йдеться про розміщення реклами на платформах Facebook і Google, YouTube і в мобільних додатках.
У законопроекті уточнено перелік електронних послуг. Зокрема, ними вважатимуться:
- Постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів;
- Постачання аудіо, відео, ігор, азартні ігри, та послуги з участі в таких іграх;
- Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
- Доступ до хмарних технологій;
- Постачання (на основі ліцензії) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
- Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Однак, сюди не належать послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі, ПЗ на фізичних носіях, консультації по електронній пошті та надання доступу до мережі.
Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет вважатиметься інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:
- код країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;
- місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;
- місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою;
- місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата послуги;
- відомості про місце проживання отримувача електронної послуги.
Якщо міжнародна корпорація не зареєструється платником ПДВ в Україні, то буде оштрафована на 8,5 тис. грн.
У пояснювальній записці наводиться приклад Російської Федерації, де з січня 2017 року запрацював аналогічний закон.
Серед технологічних гігантів у контролюючому органі РФ зареєструвалися Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін.
Всього з моменту введення податку на податковий облік стало 1580 компаній. За Офіційними даними в бюджет такими компаніями (B2C) було виплачено в 2017 році - 9,4 млдр. руб., в 2018 - 12 млдр. руб., в I кварталі 2019 - 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії).
Аналогічні податкові правила були введені в Республіці Білорусь в 2018 році.
"Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичайною практикою в іноземних державах, наприклад у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо", - сказано в документі, шанси якого на прийняття досить високі.
Про вдосконалення податкової системи і нерівність українців читайте в статті "Обмежена податкова справедливість" Костянтина Швабія, доктора економічних наук, професора Університету ДФС України.