Таку думку ZN.UA висловив директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.
«За прикладом з Білтрансгазом (за який Лукашенкові хотілося отримати 17 млрд. дол., але потім довелося задовольнятися 2,5 млрд дол. за 50%), Нафтогаз оцінять дуже низько, відсотків у п’ять від вартості Газпрому, прогнозує експерт, а потім на цю суму росіяни можуть поставляти в Україну дешевий газ приблизно років два-два з половиною. А, може, й менше - хто знає, що ще може трапитися на світовому ринку?» - говорить експерт.
Але без злиття «Нафтогазу» з «Газпромом», акцентує М. Гончар, на дешевий газ розраховувати не варто навіть в рамках Митного союзу. Тому що НАК для російського монополіста - це «можливість маніпулювати внутрішньоукраїнськими цінами на газ, «золотий ключик» до активів українського олігархату».
«Тому дешевий газ може обійтися надто дорого не тільки Україні як державі, а й окремим її не найбіднішим громадянам, для яких, можливо, суверенітет країни не така вже й велика цінність, але які навряд чи хочуть, щоб хтось великий і сильний заліз у їхню власну кишеню», - вважає експерт.
Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Тетяни Силіної «У союзники чи у співв'язні?»
