Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня. Україна» пишуть адвокат, юрист-міжнародник Максим Алінов і Юлія Морозова.
Уряд України поки не запропонував цілісної концепції реструктуризації НАК «Нафтогаз Україна» ні в холдинг, ні у вигляді окремих підприємств з видобутку, транспортування, дистрибуції.Тому поки складно зробити якісь висновки про те, як планована реструктуризація «Нафтогазу» впишеться в реформування газового ринку України.
Але існують аспекти, які при будь-якому обраному урядом України варіанті можуть ускладнити реорганізацію, - наприклад, борги «Нафтогазу» як перед іноземними, так і вітчизняними кредиторами. При цьому уряд поки що не представив свого бачення вирішення даної проблеми.
Реформування компанії без узгодження із зовнішніми кредиторами (на позицію деяких з них, цілком імовірно, може вплинути «Газпром») веде до висунення вимоги про дострокове погашення кредиту і пов’язаних із ним платежів. У цьому разі щодо гарантованих кредитів вимогу про дострокове їх погашення (нагадаємо: на суму близько 1,6 млрд. дол.) можуть висунути безпосередньо державі.
На сьогоднішній день, згідно з даними аудованої звітності та опублікованої в ЗМІ інформацією, «Нафтогаз» має значну зовнішню заборгованість за кредитними угодами, в тому числі пов'язану із зовнішніми кредиторами. Поточна заборгованість компанії перед українськими банками складає понад 24 млрд грн, а перед іноземними банками - млрд близько $ 2,2, $ 1,6 з яких близько млрд гарантовані державою відповідно до постанови КМУ № 986 від 16 вересня 2009 року.
Як стало відомо на початку поточного року, "дочка" російського державного «Внешторгбанка» - «ВТБ Банк України» надала «Нафтогазу» кредитну лінію на суму $ 180 млн.
Як писало раніше "Дзеркало тижня", у 2005 році «Нафтогаз» узяв $ 220 млн кредиту в кіпрського банку Depfa Investment Bank Limited, 100%-вою «дочкою» ірландського банку Depfa PLS. Цікаво, що цей кредитор НАКу досить тісно і плідно співпрацює з «Газпромбанком» і самим «Газпромом», будучи не лише співорганізатором кількох великих угод, але і вельми значущим кредитором російського газового монополіста.
Також нагадаємо, що раніше німецький Deutsche Bank (DB) в 2005 році передав права з обслуговування відкритої в 2005 році «Нафтогазу» кредитної мультивалютної лінії на 2 млрд євро двом структурам, а саме - Depfa Investment Bank і «Газпромбанку» (РФ).
У розпорядженні редакції «ДТ» тоді опинилися копії документів, згідно з якими вже на наступний після підписання договору між НАКом і день DB, тобто 22 квітня 2005, Deutsche Bank як кредитор передав усі свої права та обов'язки за кредитним договором якійсь компанії "Лінтон Капітал Лімітед" (Linton Capital Limited), зареєстрованій за адресою: 5-й поверх, 100 Wood Street у Лондоні EC2V 7 EX.
У принципі, Deutsche Bank факт переуступки третій стороні настільки значної суми кредиту не мав би викликати будь-яких підозр. Експерти, з якими консультувалося «ДТ» із цього приводу, стверджували, що така операція - стандартна практика при оформленні подібних угод. Deutsche Bank начебто вчинив саме таким чином для того, щоб не обтяжувати власний баланс «зайвою» заборгованістю, відкривши спеціальну компанію, яка значиться як кредитор лише номінально.
Турбує лише одна обставина. Відповідно до проведеного «ДТ» розслідування, що назва цієї компанії (Linton Capital Limited) чомусь повністю збігалося з назвою офшорки, яку російські ЗМІ пов'язували з екс-главою СИБУРу Дмитром Мазепині (ВАТ «СИБУР Холдинг» - дочірнє підприємство ВАТ «Газпром») .
Лінтон Також адресу компанії також дивним чином збігається з адресами деяких пов'язаних з «Газпромом» структур - все той же Лондон, Wood Street, 100.
Таким чином кредитор, який буде пред'являти претензії до «Нафтогазу», має вже відмінну від дойчебанковскої прописку. І намагатися впливати на нього, підключивши дипломатичні канали, буде, найімовірніше, марно.
З цієї уявної на перший погляд неймовірної версії згортання кредитної лінії Deutsche Bank - одна з ланок добре продуманого ланцюжка дій. Їх мета - нібито одержання «Газпромом» чи пов'язаними з ним структурами частки в українській ГТС і повного контролю над нашим внутрішнім ринком газу.
Але що буде, якщо в один прекрасний день вони раптом дружно відмовлять загралися позичальнику, а потім, скориставшись фактом затримки платежів або іншого невиконання «Нафтогазом» його зобов'язань, не менш дружно пред'являть свої претензії?Арешт рахунків, реструктуризація боргів, банкрутство? І що вимагатимуть кредитори в ході переговорів про відшкодування або реструктуризації боргу - вже не від НАКу, а від держави України, що володіє 100% акцій НАК і передав в управління "Нафтогазу" всю державну газову інфраструктуру? Чи буде це частина ГТС (найбільш цікавий і цінний для «Газпрому» актив)? А може, українські підземні сховища газу?
У світлі цього нагадаємо, що 7 вересня ц.р. міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що погашення боргів НАК «Нафтогаз Україна» перед іноземними кредиторами буде здійснено шляхом часткового продажу акцій компанії. «Ми ведемо переговори з партнерами, перед якими "Нафтогаз" має кредитні зобов'язання. Ми вирішили частково продати акції компанії, які підуть на погашення кредиту», - повідомив він.
Детальніше про нюанси можливого розірвання газових контрактів читайте в статті "Не наламати "газових" дров ...» у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" (№ 32 від 10 вересня 2011 р).
