Редакція ElitExpert в рамках розслідування процесу приватизації Усть-Дунайського морського торговельного порту виявила, що буквально вся вертикаль влади – починаючи від чиновників Фонду держмайна України, що готували документи до приватизації, і закінчуючи Міністерствами інфраструктури та юстиції, явно заплющували очі на неякісно підготовлені документи і повну невідповідність одних даних іншим, прагнучи якнайшвидше продати порт.
У результаті через те, що майно порту було «продано» ФДМУ нерозділеним і невиділеним, змішаним із чужим майном, у тому числі стратегічним державним майном АМПУ, приватизація якого заборонена законом, навіть держреєстратор не має права реєструвати його на нового власника – вінницьку компанію «Еліксир Україна», яка ще на початку 2023 року придбала порт на аукціоні.
Наприклад, у договорі про купівлю-продаж порту журналісти виявили, що до складу Єдиного майнового комплексу ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», який ФДМУ зобов'язується передати покупцю, входить 94/100 часток комплексу будівель та споруд, а не весь порт, як заявлялося.
При цьому в цьому ж договорі зазначається, що відчуженню не підлягає ще 1/100 майнового комплексу, що складається з причалу, деяких споруд тощо. Тобто ФДМУ продав не 94/100 частки майнового комплексу, а 93/100.
Також у техпаспорті на комплекс будівель та споруд портопункту «Кілія» Усть-Дунайського МТП редакція виявила зміни, які дозволяють вивести з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, дорогу, що належить АМПУ, яку, згідно із законом, приватизувати не можна.
«…судячи з плану, той, хто володіє цією дорогою, по суті отримує ексклюзивний вихід до причалу і можливість не пускати туди нікого, в тому числі інших портових операторів, співробітників АМПУ, прикордонників тощо, що спричиняє повну втрату державного контролю над портом…», – пояснюють журналісти.
Через юридичну безвідповідальність страждають також приватні компанії – портові оператори, чиї інтереси під час продажу не були враховані.
Нагадаємо, наразі на території портового пункту «Кілія» ведуть свою госпдіяльність три портові оператори: ДП МТП «Усть-Дунайськ», ТОВ «Краншип» групи компаній «Трансшип» та ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК»).
У розслідуванні наголошується, що коли угода з купівлі порту застопорилася, мабуть, щоб уникнути відповідальності за неможливість доведення процедури приватизації до кінця, в пресі була запущена інформкампанія, що продаж зривається не через промахи в процесі підготовки документації, а через складні взаємовідносини між портовими операторами «Краншип» і «ЗТК», що працюють у порту.
«Абсурд ситуації з майном ТОВ «ЗТК» полягає в тому, що ФДМУ не претендує та не продає об'єкти ТОВ «ЗТК» з аукціону, що також підтверджується договором купівлі-продажу з ТОВ «Еліксир Україна», проте ці об'єкти, згідно з Реєстром, входять на частку 94/100 комплексу будівель порту! Тобто з незрозумілих причин майно ТОВ «ЗТК» спочатку увійшло долю 94/100, а потім, під час підготовки порту до приватизації, не було виключено з Реєстру», - зазначають журналісти. І додають, що при цьому безлад у Реєстрі нерухомості залишається і до цього дня, через півроку після аукціону.
В ElitExpert також з'ясували, що після того, як майновий комплекс порту було виставлено на продаж, а торги відбулися, оперативно були прибрані зі своїх посад Юрій Чердинцев, директор департаменту корпоративного управління ФДМУ, який готував документи на приватизацію порту та Юрій Мартинюк, який на те час очолював ДП «МТП Усть-Дунайськ».