На даний момент у Євросоюзі все ще продовжуються обговорення щодо введення ембарго на імпорт нафти з РФ, яке раніше Єврокомісія анонсувала як основний пункт шостого пакету антиросійських санкцій. Пропонуються альтернативи, але всі варіанти мають свої недоліки.
Домовитися поки що не виходить, оскільки низка країн (Угорщина, Словаччина та Чехія) не згодні з цією забороною і сильно залежать від ресурсів із РФ. Але в ЄС впевнені, що це буде найрадикальнішим заходом проти Росії. Адже, за оцінками експертів, до початку спецоперації в Україні половина всіх доходів бюджету РФ – це були доходи від експорту нафти та газу (40% – нафта та 10% – газ).
Розглядається три варіанти обмежень на російську нафту: повне ембарго, механізми за допомогою мита та гранична ціна на нафту.
Які альтернативи ембарго?
- Польща запропонувала ввести мита для країн ЄС, що імпортують російську нафту. У цьому випадку низка країн ЄС запровадить ембарго, а інші – ні. На думку прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, країни ЄС, які не відмовилися від постачання нафти з РФ, не повинні за рахунок купівлі дешевих енергоресурсів перебувати в більш вигідному становищі, ніж країни ЄС, які припинили такий імпорт.
- У США пропонували свій варіант введення мит на експорт нафти з РФ – для всіх країн і без введення ембарго. При цьому мито нібито має бути на рівні, який, по-перше, компенсує різницю у цінах на російське паливо та світові еталонні марки, по-друге, знизить прибуток РФ. Хоча доходи РФ мають бути більшими, ніж витрати на виробництво, щоб експорт не зупинявся.
- Пропонується також встановити граничну ціну (ліміт ціни) на нафту із РФ. З такою пропозицією виступив верховний представник із політики безпеки ЄС Жозеп Боррель. Також про це говорила міністр фінансів США Джанет Йеллен. При цьому західні країни обговорюють можливість створення картелю покупців російської нафти для контролю над підвищенням її вартості.
Що можливо, а що надто проблематично?
- На даний момент є дві працюючі моделі митного механізму. Перша — «вхідний квиток», коли мито платять постачальники за право на європейський ринок. При цьому додаткові витрати платитиме продавець нафти, тобто Росія. Але є ймовірність, що це змусить російських постачальників самим відмовитися від постачання.
- Друга – навантаження на покупців нафти. Тобто мито стягуватиметься з європейських компаній, які продовжують співпрацювати з Росією. Тим самим їх стимулюватимуть відмовитися від російського палива. У цьому випадку додаткові витрати, швидше за все, будуть переведені на кінцевого споживача. Але незадоволені у цьому випадку будуть імпортери. Хоча не виключено, що мита змусять імпортерів вимагати знижку, що компенсує, від російських постачальників, що скоротить прибуток РФ.
- Щодо встановлення граничних цін на нафту, то такого прецеденту у світі не було. Навряд це можливо, оскільки у цьому разі Захід перекреслить ринковий механізм ціноутворення.
Який варіант найімовірніший?
Вся ця історія з ембарго на російську нафту потрібна Заходу, щоб обмежити доходи Росії від продажу нафти. І інших варіантів обмежити ці доходи, не запроваджуючи ембарго (прямо чи поступово за допомогою мит), зараз немає. Тобто ембарго буде запроваджено, але яке? Від мит, які мають сплачувати постачальники нафти, можуть відмовитись російські постачальники. З митами на імпортерів можуть не погодитись імпортери.
Швидше за все, після довгих розмов, буде введено пряме ембарго.
Деякі експорти вважають, що російська нафта може швидко знайти дорогу до Китаю та Індії. Але для цього доведеться перевозити величезні обсяги нафти на судах, а їхня пропускна спроможність обмежена. Якщо переорієнтуватися не вдасться, то є вірогідність, що РФ доведеться почати закривати родовища, які незабаром почнуть деградувати.
Раніше повідомлялося, що Єврокомісія розраховує подолати опір низки країн щодо нафтового ембарго за рахунок надання більш тривалого перехідного періоду та гарантій допомоги з боку інших держав ЄС. У крайньому випадку у Брюсселі не виключають і відходу від принципу консенсусу для ухвалення рішення про заборону імпорту нафти з РФ.