UA / RU
Підтримати ZN.ua

Експорт товарів і послуг в 2018 році зменшився на 1,6%

Зафіксоване статистикою прискорення економічного зростання в 2018 р. парадоксальним чином відбулося при погіршенні динаміки всіх основних складових сукупного попиту.

Внесок експортного чинника в економічне зростання у 2018 р. був негативним. Експорт товарів і послуг у порівнянних цінах зменшився на 1,6%, тренд зниження показника експорту в реальному вимірі триває з 2012 р., і лише 2017-го спостерігався приріст на 3,8%. При цьому у фактичних доларових цінах приріст експорту товарів дорівнював 9,4%, послуг - 10,6. Отже, експортні потоки продовжували генерувати додатковий дохід для національної економіки, проте цей дохід пов'язаний не із збільшенням вітчизняного виробництва, а із зміною цін на світових ринках і, головне, зі зростанням реального курсу гривні у зв'язку з випередженням девальвації інфляцією. Відтак, значна частина додаткового доходу поглиналася відносним зростанням витрат виробництва вітчизняних виробників, що розмивало їхній інвестиційний потенціал. Як приклад, зростання експорту металургійної продукції у поточних цінах (в доларах США) на 14,9%, тоді як виробництво збільшилося (у порівнянних цінах) лише на 0,6%.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ярослав Жаліло, доктор економічних наук, Національний інститут стратегічних досліджень. За його словами,зафіксоване статистикою прискорення економічного зростання у 2018 р. парадоксальним чином відбулося при погіршенні динаміки всіх основних складових сукупного попиту.

"І єдиним чинником такого "покращення" стало різке сповільнення приросту імпорту з 12,6% у 2017 р. до 3,2% у 2018-му. Оскільки при підрахунку ВВП показник імпорту вираховується із сукупної доданої вартості, створеної на території країни, це сповільнення й дозволило компенсувати втрату динаміки всіх інших показників, - зазначає експерт. - Проте, як і у випадку з експортом, у фактичних доларових цінах імпорт товарів збільшився у 2018 р. на 15,2%, послуг - на 6,0. Відносне здешевлення імпорту внаслідок реального зміцнення гривні заохочувало інвестувати в основний капітал з купівлею імпортного обладнання (понад третину приросту товарного імпорту становив приріст імпорту продукції машинобудування), проте водночас поліпшувало цінову привабливість імпортної продукції та сприяло збільшенню її частки на внутрішньому споживчому ринку".

Детальніше про проблеми економіки при її зростанні читайте у статті Ярослава Жаліла "Втрачене зростання" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".