Національні проекти, які були прийняті Комітетом економічних реформ при президенті України, є кроком до енергетичної незалежності країни. А передбачене ними будівництво LNG-терміналу для імпорту скрапленого газу, а також вітрових та сонячних електростанцій - це значуще для держави політичне рішення. Таку думку у своїй статті для «Дзеркала тижня» висловили Степан Кудря, доктор технічних наук, професор, директор Міжгалузевого науково-технічного центру вітроенергетики НАН України та Віктор Рєзцов, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН.
Як відзначають експерти, державна стратегія полягає в тому, щоб забезпечити країну альтернативними джерелами енергії і не просто здешевити, а диверсифікувати ринок цих енергоресурсів.
«У контексті щорічних торгів із Росією всі прекрасно розуміють: формування ціни на газ для України - це політика. Тобто щоразу нас переконують, що вона формується за відомими ринковими схемами, а насправді політична складова є надзвичайно вагомою. Вітчизняна економіка увесь час перебуває у стресовому стані, а тема поставок газу як була, так і залишається вкрай неприємною для українських політиків», - пишуть вони.
При цьому, вказують експерти, «показові акції» російського «Газпрому» із перекриттям газового крану виявилися досить ефективними. «Європейські лідери вкотре замислилися про енергетичну безпеку регіону і пожвавилися у пошуках альтернативних джерел енергоносіїв. Адже ситуація, коли тепло і світло в європейських будинках значною мірою залежить від російського монополіста, Євросоюз не влаштовує», - пишуть Степан Кудря і Віктор Рєзцов.
За їхніми словами, після загострення російсько-українських газових конфліктів країни ЄС почали розглядати саме скраплення природного газу, як вихід із залежності від російського постачальника та українського транзиту. У той же час, вказують експерти, скраплений газ є найбільш реальним шляхом диверсифікації поставок «блакитного палива» і в Україні.
Степан Кудря і Віктор Рєзцов вказують, що поки у нашій країні тривають дискусії з цього приводу, європейські країни активно впроваджують цю стратегію. Зараз у Європі будуються близько 25 терміналів для регазування, ще понад 15 таких установок уже працюють.
Експерти підкреслюють, що запуск LNG-терміналу може стати вигідним не тільки для інвесторів. «Це шанс для України закріпити за собою статус головного постачальника скрапленого газу в Причорноморському регіоні. Якщо будівництво терміналу не розпочнеться найближчим часом, ми можемо втратити переваги, які зараз існують на світовому ринку скрапленого газу, - пишуть вони. - Цінові параметри проекту, рівень його рентабельності, звичайно, мають велике значення, але вони не повинні домінувати над ключовим питанням - здобуттям енергетичної незалежності».
Що стосується національного проекту «Енергія природи» - будівництва вітрових та сонячних електростанцій, - то це ще один крок до посилення енергонезалежності держави, впевнені експерти. Річна генерація електроенергії вітрових електростанцій потужністю 2000 МВт становить 5,4 млрд. кВт/год, що дасть можливість заощадити майже 1,8 млрд кубометрів газу, пояснюють вони.
Окрім того, експерти відзначають, що цей проект має велике регіональне значення для півдня країни.
Детальніше читайте у статті Степана Кудрі та Віктора Рєзцова «Національні проекти - крок до енергетичної незалежності України».