Зміни до Цивільно-процесуального кодексу, ініційовані законом України «Про судоустрій», надміру лібералізували процедуру спрощеного стягнення боргів, що може призвести до чисельних зловживань з боку суддів та державної виконавчої служби, заявив у статті для «Дзеркала тижня» головний редактор газети «Юридична практика» Юрій Забара. Мова йде про зміни до розділу другого Цивільно-процесуального кодексу України, котрий регулює порядок спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів. За словами юриста, у статті 96 ЦПК з’явилося кілька нових пунктів, які дозволяють суду видати так званий судовий наказ у тому разі, якщо, наприклад, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. «Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін. Потім копія судового наказу надсилається боржникові рекомендованим листом. Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатиметься дата на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення чи відмову на отримання», - розповідає фахівець. Від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу. «Якщо так сталося і суд не отримав упродовж 13 діб (з урахуванням десятиденного терміну на подання боржником заяви на скасування судового наказу), то цей документ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред’явлення до виконання. Що це означає? А це означає, що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно», - констатує Забара. На його думку, такий надміру спрощений порядок вирішення питання про примусове стягнення боргів відкриває широкі можливості для зловживань. «Особисто я не маю сумніву, що ці зміни до розділу другого ЦПК стануть підставою для численних зловживань та порушень прав громадян. З часом ми, мабуть, почуємо про «злочинні організовані групи» у складі суддів, працівників державної виконавчої служби, колекторів тощо. З огляду на низьку правову освіченість наших громадян та невисокий рівень захисту їхніх прав із боку правоохоронних органів, ціною таких змін стануть долі сотень людей, у яких відберуть і квартири, і засоби для існування», - зазначив експерт. Нагадаємо, що Закон «Про судоустрій і статус суддів», внесений президентом України Віктором Януковичем, був прийнятий Верховною Радою 7 липня. Закон передбачає створення Вищого спеціалізованого суду України для розгляду цивільних і кримінальних справ, який буде діяти як суд касаційної інстанції; зменшення кількості суддів Верховного суду України (ВСУ); обмеження функцій ВСУ; ліквідацію військових судів; обов'язкове призначення членами Вищої ради юстиції суддів, обраних безстроково Детальніше читайте у статті Юрія Забари «У наказному порядку. З 1 серпня борги за послуги ЖКГ стало стягувати легше» у свіжому номері «ДТ».
