Як зазначає експерт, у 2009 році Україна отримала повноцінний ринок внутрішніх державних облігацій. «Гостра нестача коштів уряду, страх банків перед кредитною активністю стали батьками нового українського ринку», - вважає Фурса.
А 2010 рік «з упевненістю можна назвати роком державних облігацій», констатує аналітик.
«Безумовно, з точки зору макроекономічної стабільності зростання державного боргу - це погано. Але точка зору залежить від місця сидіння, і учасники ринку облігацій вкрай задоволені таким зростанням. Все почалося ще восени 2009 року, коли запозичення на внутрішньому ринку були для уряду єдиним джерелом фінансування дефіциту бюджету. А ринок, українські банки це чудово розуміли, розкручуючи прибутковість по мірі підсаджування Мінфіну на голку коротких запозичень. У результаті на первинному ринку
був встановлений рекорд у 29,5%, середні ставки на вторинному ринку були на рівні 25%», - нагадує Фурса.
Однак за кілька місяців на початку 2010 року прибутковість знизилася вдвічі. Основними гравцями на ринку держоблігацій були нерезиденти, які збільшили свої портфелі до кінця року 10,8 мільярда гривень. «Даний портфель практично подвоївся завдяки кмітливостіуряду, який випустив ПДВ-облігації (основна подія на ринку в другому півріччі 2010 року)», - зазначає експерт.
Формування повноцінного ринку державних облігацій вже здійснюяє позитивний вплив на сектор корпоративних бондів, що відновлюється. До кінця року, незважаючи на те, що ще навесні багато авторитетних учасники ринку відмовлялися вірити у можливість відновлення у найближчі кілька років сегменту корпоративного боргу після масових дефолтів і реструктуризації 2008-2009 років, в Україні вже відбулася серія розміщень. Причому на
ринок виходять не тільки банки і квазісуверенні позичальники, які повинні були стати локомотивом його відновлення, але і компанії другого ешелону.
На думку аналітика, основними питаннями на 2011 рік будуть наступні: «якою буде участь нерезидентів і як швидко банки відкриють ліміти на корпоративні папери?»
«На даний момент у більшості банків підрозділами контролю ризиків встановлено вето на купівлю корпоративних облігацій, і для того, щоб його подолати, необхідно «політичне рішення» правління. Теоретично, кращим часом для цього є початок нового фінансового року, і ми можемо очікувати зміни стратегії банків вже з лютого-березня. Лідерами в даному сегменті, безумовно, виступлять російські фінансові установи, які дотримуються на
українському ринку найбільш агресивної політики», - вважає Фурса.
Позиція нерезидентів поки теж пасивна, і очікуваний перетік із сегмента державного боргу в сегмент корпоративного ще не відбувається. Фурса вважає, що для того, щоб змусити іноземних інвесторів більш активно купувати українські облігації, андеррайтерам доведеться переупаковувати папери в інші інструменти (CLN), торгувати якими вже будуть у європейських торговельних системах. А це хоч і забезпечить приплив фінансових ресурсів для українських виробничих компаній, але зробить біднішим український ринок.
Окрім того, експерт не виключає, що українські компанії можуть почати розміщуватися в Росії. «В українських позичальників може скластися хибне враження, що валютний ризик при рублевих запозиченнях істотно нижчий, ніж при кредитуванні в доларах або євро. Таким чином, ми можемо отримати ситуацію, коли першокласні українські компанії будуть прагнути залучати ресурси шляхом випуску єврооблігацій, ті підприємства, які ще не доросли до цього, будуть виходити на ринок Росії, а в Україні залишиться третій ешелон.
Дуже нагадує поточну ситуацію на ринку акцій», - зазначає він.
Фурса впевнений, що відновлення ринку облігацій у 2011 році неминуче. «Так чи інакше, але до середини 2011 року в Україні вже повним квітом будуть розквітати два ешелони (державний і корпоративний) українського ринку, а загальний обсяг випуску облігацій може перевищити 10 мільярдів гривень. І загальні закони розвитку неминуче призведуть до появи третього ешелону, яким би неймовірним це зараз не здавалося», - зазначив він.
«Можна просто спостерігати за цим з боку, а можна взяти активну участь. У будь-якому випадку, досвід, отриманий учасниками ринку за останні кілька років, є унікальним і ще не раз стане в нагоді їм. Як у періоди майбутніх криз, так і при написанні мемуарів», - резюмує експерт.
Детальніше читайте у свіжому номері «ДТ. Україна» у статті Сергія Фурси «Облігаційний ринок: чи вийде корпоративний сегмент з тіні держави?»
