В Україні діє декілька чинників, що активно впливають на зменшення інфляційного тиску. Серед них вагому складову має значне витрачання коштів бюджету на оборонну промисловість. Це, своєю чергою не впливає на внутрішній попит і зменшує ризики інфляційних процесів, принаймні на найближчий час. Так оцінив ймовірність розвитку інфляційних процесів в Україні в коментарі ZN.UA Богдан Данилишин, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, член Ради Національного банку 2016-2023 року, міністр економіки України 2007 – 2010 років.
"Фіскальну інфляцію" стримує те, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту. З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досягає 23% ВВП за плинний рік (без врахування грантів). Однак, на даний момент вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом", – коментує ситуацію в економіці Богдан Данилишин.
Стабільність курсу валюти – додатковий фактор стримування інфляції
Додатковим стабілізуючим фактором стримування інфляції є стійкість валютообмінного курсу. “Вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 роки зберігається на рівні 37-39 грн за 1 дол. США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько 85 млрд. дол. зовнішньої фінансової допомоги (в т.ч. від МВФ – 8,1 млрд. дол.), що дозволило не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви”, - вважає експерт. Водночас ризиком цього антиінфляційного фактору є стабільність та ритмічність відповідних надходжень, надходження їх у необхідному розмірі.
“Заморожування” цін на комунальні тарифи стримує інфляцію, проте є “відкладеною” інфляцією
Стримуючим фактором росту інфляції є збереження урядовими рішеннями, мораторію на зростання житлово-комунальних тарифів. “Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою”, – наголошує Богдан Данилишин.
Чи можливий інфляційний стрибок?
Перспективи отримати інфляційний стрибок, на думку експерта, визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. “Низький споживчий попит та структурний характер інфляції стримуватимуть розкручування цінової спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками”, – резюмує Богдан Данилишин.
Основним чинником, що зумовив скорочення інфляції у поточному періоді було скорочення сукупного попиту. Це скорочення складає 25% відносно довоєнного рівня.