Незважаючи на дуже амбітні плани нового українського уряду, МВФ у своєму огляді глобальної економіки не зазначає жодних передумов для суттєвого поліпшення основних показників нашої економіки.
Темпи зростання реального ВВП у наступні три роки будуть в межах 3% на рік, інфляція в 2020-му сповільниться до 5,6% річних, а в 2021 – до 5%, рівень безробіття знизиться несуттєво із 8,7 до 8,2%. Дефіцит платіжного балансу навпаки зросте з 2,8% від ВВП у 2019-му до 3,5% від ВВП у 2020-му та 3,3% від ВВП у 2021-му, тобто обсяги імпорту, що ввозиться в країну будуть рости, а обсяги експортованої Україною продукції – знижуватися.
МВФ у своєму огляді глобальної економіки попереджає країни з ринками, що розвиваються, про те, що саме вони найбільш уразливі в періоди стагнації світової економіки і ризики для них посилюються, оскільки починаючи з 2000-х років структурні реформи в цих країнах істотно сповільнилися. Просування реформ у таких сферах, як управління, фінанси, торгівля, а також ринки праці і товарів, може забезпечити значний приріст виробництва у цих країнах, але лише в середньостроковій перспективі, адже на реформування цих напрямів як правило йде кілька років, а самі вони вимагають істотних інвестицій.
У той же час, на думку МВФ, Україна не повинна втратити черговий шанс провести реформи, адже більшість ефективних реформ проводиться на початку виборчого мандата влади. Але для підвищення ефективності слід почати з підвищення ефективності управління і забезпечення доступу реального сектора до кредитних ресурсів – двох основних бар'єрів, що обмежують економічне зростання. Не варто забувати країнам також про лібералізацію внутрішніх фінансів і стимулювання ринку праці.
Проведення масштабних реформ дозволить в середньостроковій перспективі подвоїти швидкість зближення рівня життя в країнах, що розвиваються, та розвинених економіках, а щорічний темп приросту ВВП підвищити приблизно на один процентний пункт.