Другий танкер зі скрапленим природним газом (СПГ) покинув підсанкційний експортний термінал на півночі Росії, свідчать дані відстеження суден. Про це повідомляє Bloomberg.
Танкер Asya Energy — частина “тіньового флоту” суден, які Москва зібрала для доставки енергоносіїв охочим покупцям, зараз прямує на захід після того, як минулих вихідних супутникові знімки зафіксували його на терміналі “Арктик СПГ 2”, який перебуває під санкціями США.
Експерти уважно стежать за активністю на терміналі, який минулого року потрапив під санкції, що перешкоджали доступу до танкерів льодового класу, необхідних для експорту СПГ. Проте на початку цього місяця танкер вирушив з терміналу — це свідчить про те, що Росії вдалося обійти обмеження, використовуючи свій “тіньовий флот”.
Судно Asya Energy відображало місцезнаходження в Баренцевому морі понад десять днів, ймовірно, приховуючи своє справжнє перебування. Пункт призначення судна і покупець його вантажу залишаються невідомими.
“Поведінка” Asya Energy повторює маневри попереднього танкера Pioneer, який також завантажувався на підсанкційному терміналі. Pioneer востаннє фіксували в Середземному морі в четвер, 15 серпня. Це означає, що судно може прямувати до Південної Європи або Туреччини, Північної Африки чи Близького Сходу. Воно може навіть прямувати до Азії, якщо перетне Червоне море, хоча танкери з СПГ здебільшого уникають цього водного шляху після того, як у січні активізувалися напади хуситів на судноплавство.
Обидва судна показують свої пункти призначення як “під замовлення”. Цілком можливо, що вони знову вимкнуть свої транспондери, наближаючись до місця призначення.
За словами аналітиків, Москва, схоже, повторює стратегію, яку використовувала для обходу нафтових санкцій, покладаючись на “тіньовий флот” для відправки вантажів до дружніх країн.
Нафтова промисловість є ключовим джерелом доходів для російського бюджету, обтяженого високими військовими та соціальними витратами на тлі повномасштабної війни проти України, яка триває вже третій рік.
Попри всі запроваджені обмеження, РФ продовжує отримувати доходи від поставок енергоносіїв, надалі фінансуючи війну. Про те, що можна зробити, аби перекрити енергетичний “кровотік” агресора, розмірковував Володимир Омельченко.