Парламентські політичні партії більшість коштів, отриманих із Державного бюджету України, витратили на оплату рекламних матеріалів. Зокрема за рік партії витратили на рекламу в ЗМІ - ТБ, радіо, друковані ЗМІ, білборди - 109 млн. гривень, йдеться в дослідженні КВУ: "Річниця державного фінансування: на що партії витратили півмільярда гривень".
Загалом державного фінансування - із вересня 2016 р. по вересень 2017 р. - партії сукупно витратили майже півмільярда гривень – 436 млн., із яких 407 млн. склали кошти держбюджету. На рекламу було витрачено більше коштів, аніж на заробітну плату та оренду приміщень разом взяті. На зарплати партії витратили 57 млн. (13%), на оренду приміщень – 46 млн. (11%). На матеріальні витрати і оплату послуг (закупівля канцтоварів і т.д.) було спрямовано 66 млн. або 15%. На утримання місцевих організацій партії витратили лише 16% коштів – 68 млн.
Найбільший відсоток коштів на рекламу витратили Радикальна партія Олега Ляшка, "Самопоміч", "Опозиційний блок" та "Народний Фронт". РПЛ витратила на рекламу 41% коштів (19 із загалом 47 млн.), "Самопоміч" – 38% (39 із 104 млн.), ОБ – 33% (5 із 15 млн.), НФ – 30% (33 із 109 млн.). У ВО "Батьківщина" та БПП "Солідарність" частка витрат на рекламу є незначною – від 0,2% до 5%.
"Чотири політичні сили витрачають державні кошти не на партійний розвиток, а на самопіар. Замість того, щоб розбудовувати місцеві осередки, проводити навчання партійців та працювати із виборцями, ці політичні сили скуповують рекламу, фактично викидаючи кошти платників податків на вітер. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти", - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, проведеного в жовтні 2017 року, довіра до держаних інституцій в Україні знаходиться на низькому рівні. Президенту України довіряють 24,8% опитаних, не довіряють – 68,2%, уряду – відповідно 19,8% і 73,1%, Національному банку – відповідно 15,3% і 75,2%), Верховній Раді – відповідно 13,8% і 80,7%. Довіру до державного апарату (чиновників) висловили 11,2% опитаних, не довіряють – 80,7%.