Цьогорічний Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ-2026), який РФ проводить під гаслом стабільного майбутнього, засвідчив глибоку кризу російської економіки. Через пріоритетне фінансування воєнної сфери та ігнорування цивільного сектору країна-агресор стрімко втрачає фінансову стійкість, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За роки повномасштабного вторгнення в Україну позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Росії обвалилося майже втричі — з 337 до 125 млрд доларів. Про скорочення чистих прибутків звітують найбільші експортери, зокрема «Газпром», «Роснефть», «Лукойл», «Новатек» та «Северсталь». Крім того, інвестиції в основний капітал РФ торік вперше за десять років стали від’ємними, а частка іноземних вкладень знизилася до 0,01 відсотка. Дефіцит фінансування зачепив навіть іміджеві проєкти за кордоном: «Росатому» бракує 7 млрд доларів для добудови турецької АЕС «Аккую».
На тлі посилення податкового тиску та збоїв у роботі інтернету в Росії зафіксували найгірший із 2022 року показник бізнес-клімату. Понад 30% представників малого та середнього бізнесу готуються припинити діяльність, а ще стільки ж планують переходити на тіньові схеми. Паралельно в країні до 12% зросла частка проблемних кредитів і рекордно збільшився обсяг готівки. Через фінансові проблеми Центробанк РФ змушений готувати виведення з ринку 11 регіональних банків.
Незважаючи на сприятливу кон'юнктуру на ринку нафти, надходження до російського бюджету скоротилися на 40 відсотків порівняно з минулим роком. Дефіцит федерального бюджету вже перевищив 80 млрд доларів, що прискорило занепад регіонів. Минулий рік із дефіцитом завершив 71 із 85 суб’єктів РФ, а у поточному році сумарні збитки регіональних бюджетів уже перевалили за 34 млрд доларів. Ознаки провалу економічної політики Кремля стають дедалі очевиднішими навіть для країн, які вважаються приязними до Москви.
Стрімке погіршення макроекономічних показників РФ стало наслідком масштабних західних санкцій, запроваджених у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Ключовим ударом по фінансовій системі Кремля стало обмеження цін на російську нафту та втрата європейського газового ринку, який десятиліттями забезпечував основні валютні надходження.
Крім фінансового тиску Заходу, паливний сектор і доходи агресора суттєво підриваються регулярними ударами українських безпілотників по нафтопереробній галузі РФ. Внаслідок успішних атак Сил оборони завантаженість російських НПЗ впала до найнижчого рівня за останні 16 років, що змусило Кремль розглядати введення жорстких обмежень на експорт дизельного пального та авіагасу задля уникнення внутрішнього дефіциту.