Про це голова Координаційної ради національного проекту LNG-термінал Віталій Дем’янюк заявив у середу, 14 грудня, під час фахової дискусії «Перспективи диверсифікації газозабезпечення України шляхом будівництва LNG-терміналу та видобутку нетрадиційного газу».
За його словами, в Україні про термінал говорять майже 20 років, а ось здійснювати практичні кроки для його будівництва розпочали лише півтора роки тому.
В.Дем’янюк зазначив, що на базі ТЕО, яке буде підготовлене іспанською компанією Socoin до 31 січня, Україна зможе робити інвестиційні пропозиції , тобто інвестиційний меморандум. «З цього документу інвестори бачитимуть, який обсяг інвестиційних коштів потребує цей об’єкт, фінансові показники операційної діяльності, терміни повернення коштів, рівень прибутковості і все те, що потрібно інвесторам для прийняття рішень», - пояснив він.
В.Дем’янюк також розповів, що оскільки це об’єкт інфраструктури, до 25% в будівництві терміналу, підготовчих робіт будівництва газопроводів та днопоглиблювальних робіт мала б на себе брати держава.
«Механізм залучення інвестицій – шляхом створення корпорацій, де часткова участь держави, а частково - консорціуму інвесторів. Я вважаю, що ми за рахунок перших 30% зможемо зробити всю ту частину, яка забезпечує роботу офшорного терміналу, зможемо побудувати трубу до врізки у ГТС, заглибити канали для підходу судів, побудувати майданчик для регазифікаційної установки. І тоді ми вже можемо мати на своїй території альтернативний газ. Це проект, який вже можна нести в банк та залучати ще 70% кредитних коштів, щоб побудувати танки (ємкості для зберігання газу). В цих проектах 70% складає саме вартість таких «сховищ» для зберігання скрапленого газу», - пояснив В.Дем’янюк.
Що стосується перспектив транспортування скрапленого газу через турецькі протоки Босфор та Дарданелли, то, за словами В.Дем’янюка, під час діалогу з турецькими колегами з’ясувалося, що «вони розуміють необхідність проходження танкерів зі скрапленим газом в Україну і усвідомлюють це не тільки в силу конвенції, а й в силу добросусідських відносин. У турецької сторони можуть буди певні застереження, оскільки LNG-танкери мають пріоритет в усіх портах. Зараз ми плануємо з турецькою стороною узгодити на вищому рівні деталі проходження таких суден по протоках. Для того, щоб постачати 5 млрд кубометрів газу на термінал, нам потрібно 40-50 проходів на рік через протоки. Якщо 5 млрд кубометрів перевезти в скрапленому стані, то це 4 млн тонн».
Нині через турецькі протоки транспортується щороку 95 млн тонн нафти та газу і здійснюється близько 10 тис. проходів танкерів. Зокрема, через протоки здійснюється близько 729 проходів танкерів з пропан-бутаном, який є більш небезпечним, ніж LNG. Але усі ці питання можна вирішити, якщо мати політичну волю і насправді робити цю справу, додав В.Дем’янюк.