Головними союзниками Росії є армія, флот і зима. Так сказав російський цар Микола, якого кілька століть тому називали "жандармом Європи". Нині Москва у суперечці із Заходом через війну в Україні робить ставку, знову ж таки, на армію і зиму, під час якої зросте попит на енергоносії.
Про це сьогодні пише німецьке видання Die Welt. Росія намагається натиснути на новообрану владу в Києві і Європу, яка підтримує українців, за допомогою газу перед зимою. Однак стрімке падіння ціни на нафту на міжнародному ринку сильно здешевило енергоносії і позбавило Кремль головного джерела наповнення бюджету.
Оглядач проводить паралелі між нинішнім становищем Росії і СРСР наприкінці 80-х. Радянський Союз став продавцем нафти у 70-х роках. Завдяки прибуткам від продажу енергоносіїв, Кремль міг забезпечувати високий рівень життя політичної еліти, достойний рівень для простиг громадян. А також фінансувати комуністичні партії на Заході і "влаштовувати ядерні екскурсі, переправляючи ракети на Кубу чи в Анголу".
Видання пише, що нафтові кризи завжди йшли на користь СРСР, який добре на них заробляв продаючи більше "чорного золота". Але коли між Іраном і Іраком почалася війна у 80-х Москва не змогла заробити на конфлікті, а СРСР розпався.
Видання нагадує, що тоді Саудівська Аравія, аби зупинити конфлікт, відкрила нафтовий кран і наповнила ринок дешевим паливом. Вартість бареля падала щодня на 6 доларів і не піднімалася. Це сильно вдарило по бюджету СРСР і стало однією з причин його розвалу.
"Сьогодні бюджет Росії і виконання соціальних програм розраховані на ціну в 95 доларів за барель нафти. Але сланцева революція в США обвалила ринкову ціну. Зараз вона становить 84 долари за барель, що вже критично для Росії", - йдеться в статті.
Нагадаємо, що Росія змушена скоротити витрати бюджету на 10% через санкції та нафту.