З кінця Другої світової війни майже кожна рецесія була спричинена збільшенням ціни на нафту. Все, починаючи зі стагфляційних нафтових ембарго арабських країн у 1970-х роках і закінчуючи різким зростанням вартості бареля до 150 доларів за вечір на початку світової фінансової кризи, не дає інвесторам приводу сумніватися в тому, що нафта може зіграти величезну роль у визначенні економічного курсу.
Про це на сторінках Financial Times пишуть Девід Шепард і Нейл Хьюм, додаючи, що багатьом тяжко співставити гнітючі показники світових акцій на початку 2016 року з обвалом вартості нафти. З початку року до падіння цін на "чорне золото" ставилися як до вісника всіх бід на світі: від скорочення зростання в Китаї до насування потенційного цунамі дефолтів за борговими зобов'язаннями в енергетичному секторі, який може поширитися на всю світову економіку. Акції і нафта йдуть пліч-о-пліч.
Але ринки, здається, неправильно зрозуміли ці сигнали. В той час, як суттєвих причин боятися краху енергетичного ринку немає, існує можливість використання дешевої нафти як можливість для оздоровлення світової економіки.
"Логіка у звувачуваннях нафти у всіх бідах трохи спантеличує. Якщо барель за 100 доларів може нашкодити зростанню світової економіки, скоротивши фінансові можливості країн-імпортерів, то дуже тяжко зрозуміти, як ціна на рівні 20 доларів може також вдарити по світовій економіці і збільшити тиск на світові біржі", - каже експерт консалтингової компанії у сфері енергетики Energy Aspects Амріта Сен.
Аналітики радять тим, хто віщують швидке уповільнення світової економіки, звернути увагу на той факт, що ціна падає вже досить довго. Головною причиною її скорочення на 70% за 18 місяців стало зростання пропозиції.
"На нафтовому ринку ми спостерігали здебільшого перевиробництво з боку постачальників. Але в цей же час, ми почали помічати і сигнали про скорочення попиту. Думаю, цей тісний взаємозв'язок - це якась форма надмірної реакції на страх перед ще більшим сповільненням зростаття в Китаї", - вважає професор економіки з Кембриджського університету Камір Мохаддес.
"Люди бачать наслідки від надмірного видобутку для ціни на нафту і думають, що вся справа в скороченні попиту", - додав він.
Минулого року професор Мохаддес був співавтором прогнозів МВФ, у яких було вказано, що падіння цін на нафту додасть 0,2-0,4% до ВВП країн-імпортерів за перший рік. А великі покупці "чорного золота" зможуть збільшити цей показник навіть на 1%.
В цей же час, безумовно, є зв'язок між дешевою нафтою і ослабленням фондових бірж. Нафтові компанії втратили всередньому по 20% цього року, зробивши свій сектор найгіршим за показниками на біржах в Нью-Йорку і Лондоні.
Компанія Apple, яка стала однією з найдорожчих в світі завдяки ринкам капіталізації, звинувачує падіння цін на сировину у скороченні продажів.
"Якщо подумати про економіки, які зростають завдяки природним ресурсам, такі як в Бразилії, Росії чи Канаді і Австрілії, то стає зрозміло, що світова економіка стала слабшою, ніж була ще рік тому", - вважає головний фінансист Apple Лука Маестрі.
Фондові інвестори також бояться, що систаматичні ризики від обвалу цін на нафту можуть нашкодити промисловому і банківському секторам. Кілька найбільших банків США, серед яких Bank of America, JPMorgan Chase, Citigroup і Wells Fargo останнім часом застерігали про можливість скорочення доходів від боргових зобов'язань нафтових компаній.
Однак ці їхні оголошення навіть приблизно не означають початку великої кризи. Борги нафтовиків перед Bank of America, приміром, становлять 21,3 мільярди доларів. Але це лише 3% від загального портфелю. Тож банк може знайти спосіб, як компенсувати можливі втрати. Водночас, проблемні борги енергетиків можуть погано вплинути на фінансові ринки.
"Проблема в тому, що якщо незначне падіння цін на нафту може стати таким собі скороченням податків у глобальній економіці, великий обвал означає серйозний стрес для бухгалтерського обліку виробників енергії", - пояснює стратег з питань цінних паперів Deutsche Bank Себастьян Рідлер.
Він звернув увагу на те, що акції "сильно напружених" американських енергетичних компаній складають 20% від ринку облігацій високої прибутковості. І якщо ціни на нафту залишаться низькими на довго, це створить додатковий тиск на цінні папери.
Найбільше від низьких цін на нафту страждають країни ОПЕК, які виробляють 40% "чорного золота" на світовому ринку. Водночас, обвал вигідний для найбільший імпортерів: Китаю, США, Японії і Індії, економіки яких разом становлять 50% від світового 77-трильйонного ВВП.
"Вплив низьких цін на виробників - це великий особистий біль кожного з них. Але вони лише маленька частина світової економіки. Тож пожвавлення споживання повинно врятувати ситуацію", - вважає професор Мохаддес.
Аналітики Goldman Sachs вважають можливим падіння цін на нафту до $ 20 за барель, але не розглядають це все ж в якості базового сценарію, розраховуючи на повернення WTI до $ 40 за барель ближче до кінця першого півріччя. У Morgan Stanley не виключають падіння цін в діапазон $ 20-25 за барель.
Більшість найбільших банків знизили прогнози щодо цін на нафту услід за різким падінням нижче 30 доларів на початку 2016 року. Тим не менш, експерти в основному чекають подорожчання нафти у другому півріччі. Аналітики Citigroup вважають, що очікуване скорочення видобутку нафти, особливо в США, можливо, призведе до підйому цін до кінця 2016 року. Середня ціна Brent в четвертому кварталі поточного року, за їх оцінками, складе 52 долара за барель у порівнянні з 40 доларів за барель у третьому кварталі та 31 долар за барель у другому кварталі.