Масштаби прямого або непрямого обкрадання через державні банки (через безповоротні кредити) оцінюються не в один десяток (якщо не сотень) мільярдів. Також досить згадати про тих багатомільярдних вливань в капітал з держскарбниці, які вже проковтнули з відмінним апетитом держфінустанови. За даними ZN.UA це далеко не межа, так як за підсумками минулорічного стрес-тестування затверджена Нацбанком програма докапіталізації ще далеко виконана в тому числі і держбанками.
В офіційній відповіді на запит ZN.UA прес-служба "Ощадбанку" повідомила, що слідом за реалізованим у 2016-му поповненням статутного капіталу на 4,96 млрд грн планується отримання ще 3,46 млрд (з передбачених програмою рекапіталізації 8,42 млрд). При цьому частина цієї суми може бути покрита за рахунок отриманого банком чистого прибутку, що склала за вісім місяців поточного року 360 млн грн. Офіційно визнаний рівень проблемних активів (NPL) банку становить 32%.
В секреті аналогічні показники тримають в "Укрексімбанку" (поживившемся в січні нинішнього року 9,3 млрд грн з держбюджету). Прес-служба установи відбулася натуральної відпискою (якщо не сказати гірше), що "цифри "поганих" кредитів вказані у звітності, по резервах теж була інформація у відкритому доступі", і "навряд чи ми зможемо сказати щось більше", адже "інші питання, які належать до банківської таємниці, або залежать від рішень акціонера (Кабмін, Мінфін)". Що стосується офіційної звітності, то в ній міститься інформація про збитку банку за перше півріччя ц. р. майже на 1,4 млрд грн при 40%-ном рівні офіційно визнаних NPL.
Потреба банку в додатковому капіталі очевидна, проте у відповідь на додаткові запити в Нацбанк і Мінфін з цього приводу в ZN.UA прийшли розлогі відповіді з безліччю букв, але мінімумом релевантної інформації. У всякому разі, інформація про потреби "Укрексімбанку" на наступний рік офіційними джерелами не розкривається.
Що ж стосується неофіційних, то з двох незалежних джерел ZN.UA отримало інформацію, що запит держбанку в Мінфін на поповнення капіталу в наступному році склало ні багато ні мало, 12 млрд грн. І хоча відповідних рядків у поданому до ВР урядом проекті держбюджету ми поки не виявили, не виключено, що вони незабаром з'являться.
При тому, що збільшення статутних фондів" держбанків фінансується за допомогою узгодженої з МВФ емісії боргових зобов'язань (ОВДП), яка враховується в 3% дефіциту держбюджету.
Адже, як влучно зауважив один з досвідчених в держсправах співрозмовників ZN.UA в Україні вже навчилися урізати що завгодно - від зарплат бюджетникам до виплат малозабезпеченим (зокрема шляхом відмови від необхідності встановленої законом їх індексації). Але ось держбанки - це своєрідні священні корови, потреби яких в додатковому капіталі фінансуються (в тому числі і з подачі функціонерів МВФ) беззаперечно, які б зловживання там не розкривалися.
Питання, скільки ще і чому "священні корови" повинні годуватися за рахунок платників податків, якщо реальні "надої" ой як сумнівні? Адже сплачені ними дивіденди, як і розміри податку на прибуток точно не порівнянні з вищевказаними витратами на поповнення капіталу. Навряд чи порівнянна з ними і користь від тієї політики, яку держава реалізує за допомогою держбанків (головним чином з-за відсутності якої-небудь виразної політики як такої).
Більше читайте у статті Юрія Сколотяного "Висока гальмування" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".