Надзвичайна ситуація запроваджена через пандемію коронавірусу, серйозно не вплине на українські врожаї, бо аграрії встигли провести всі основні закупівлі до спалаху захворювання. Але може вплинути на роботу господарств вже після посівної – дефіцит імпортованих матеріалів принесе українським виробникам проблеми вже влітку.
Про це ZN.UA розповів Андрій Паливода. За його словами, великих агрохолдингах негативні наслідки від карантину будуть не так відчутні, оскільки багато менеджерів, маркетологів та інших "непольових" працівників перейшли на віддалений режим роботи. А тих, хто все ж продовжують виходити на роботу, забезпечують дезінфектантами, респіраторами, безконтактними термометрами.
Натомість у складному становищі можуть опинитися лише аграрії, які купували все потрібне в режимі "сьогодні на сьогодні", - у них немає плану закупівель, вони заздалегідь не домовилися з постачальником матеріально-технічних ресурсів. Тому нині, крім посівних робіт, у них додалося ще й планування на найближчий час придбання конче потрібних препаратів і добрив, щоб встигнути забезпечити ресурсами найближчий графік роботи.
"Звичайно, у постачальників засобів захисту рослин і добрив на складах є деякий запас, але все-таки частину продукції завозитимуть в Україну через митницю, і це може сповільнити процес своєчасної доставки продукції аграріям. Хоча б просто через припинення багатьох міжнародних перевезень", - розповідає Андрій Паливода.
Уже пізніше, після закінчення посівної, можливий дефіцит імпортованих матеріалів (наприклад запчастин для техніки, різних агрегатів, сільськогосподарської хімії). Але це якраз може допомогти українським виробникам. І голова болітиме про все це в аграріїв уже влітку. Поки ж у більшості господарств карантин помітний хіба що через обмеження кількості працівників, додаткові заходи із дезінфекції приміщень і техніки.
Також, ризики дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні може викликати активний експорт.На 30 березня Україна експортувала 18 млн тонн пшениці, майже вичерпавши обсяги у 20 млн тонн на поточний маркетинговий рік (закінчиться в червні 2020-го).
"Мінекономрозвитку запевняє, що за обсягами стежить, щоб резерви країни не спорожніли через бажання аграріїв заробити. Але може й не встежити. Торік Меморандум між експортерами та урядом уперше було підписано без доповнення, яке чітко вказує граничні обсяги експорту по кожній складовій, - рекордний урожай окриляв. Але вже зараз українські пекарі заговорили про ризик дефіциту борошна через те, що експортери не просто продають усе, що можна, вони продають найліпше - пшеницю другого-третього класів, яка годиться для виробництва борошна. Тобто хліб найближчим часом може подорожчати не тільки через підвищений "карантинний" попит, але й з об'єктивних причин", - зазначив Паливода.
Загальносвітова коронакриза та падіння цін на нафту вже призвели до незначного зниження цін на зерно. Подорожчання євро й долара спричинило зростання цін на елеваторне обладнання. Тому українські сільськогосподарські компанії нині припиняють інвестпроєкти, що передбачають модернізацію різного обладнання, виробничих потужностей.
Багато аграріїв розраховують, що у разі запровадження надзвичайного стану в країні агропідприємства внесуть до переліку критичної інфраструктури та не зупинятимуть. Але навіть без цього аграрії вже сьогодні потребують підтримки з боку уряду. Через зростання курсу долара їхні витрати вже збільшилися, тоді як найближчих доходів доводиться чекати не раніше серпня. Та і з ними є дуже велика невизначеність: невідомо, якими будуть український і світові ринки через кілька місяців.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна може збільшити експорт аграрної продукції під час економічної кризи на тлі епідемії коронавірусу. На відміну від промисловості, особливо металургії, де Україна потенційно вповільнить свій експорт, попит на українську аграрну продукцію буде тільки зростати.
Детальніше про проблеми та ризики для українських аграріїв під час пандемії коронавірусу у світі читайте в статті Андрія Паливоди "Вмирати збирайся, а жито сій!".