Президент Росії Владімір Путін нагадав світу, що він здатен завдати болю і не лише Україні, проти якої він веде війну. Призупинення Росією угоди, яка дозволяє експорт українського зерна, загрожує викликати гострий дефіцит продовольства в Африці і спричинити спіралеподібне зростання цін у супермаркетах розвинених країн світу.
«У США це становить політичний ризик для президента Джо Байдена, який розпочинає передвиборчу кампанію і навряд чи може дозволити собі відновлення високої інфляції, яка переслідувала американських споживачів торік», - пише CNN.
На перший погляд, рішення Росії мало вигляд відповіді на український удар по російському мосту, який з'єднує анексований Крим з материковою частиною РФ. І ця відповідь була потрібна Москві, щоб зберегти своє обличчя. Міст став проектом марнославства Путіна. І очевидний напад став ще одним приниженням для російського лідера у війні, яка пішла для нього вкрай невдало.
Чорноморська зернова угода, укладена минулого року за посередництва Туреччини і ООН, була рідкісним дипломатичним променем світла під час війни, яка зруйнувала відносини Росії зі США та їхніми союзниками і мала глобальний резонанс.
«Відмовляючись продовжити дію зернової угоди, Путін, схоже, знову намагається нав'язати Заходу ціну в обмін на ослаблення санкцій, які душать російську економіку. Він може розраховувати, що криза продовольчої інфляції може допомогти внести розкол в країнах НАТО і похитнути політичну підтримку для тривалих і дорогих зусиль з порятунку України», - допускає видання.
Також CNN додає, що Москва може розраховувати також на посилення тиску з боку країн, що розвиваються, з метою закінчення війни шляхом переговорів. Тому що конфлікт перетворився на катастрофу для самої Росії. Але відмова Путіна від зернової угоди може бути також черговим ходом в складній шаховій грі, яку ведуть «двоє автократів-макіавеллістів». В цю гру з російським президентом грає лідер Туреччини Раджеп Таїп Ердоган. Їхня особиста зустріч повинна відбутися в серпні.
Ердоган завоював престиж і вдячність лідерів НАТО і країн, що розвиваються, за посередництво в укладенні зернової угоди. Але останніми днями він розлютив Росію, незважаючи на те, що під час війни підтримував відкриті канали зв'язку з Путіним.
«Цілком можливо, що російський лідер намагається вдарити в ніс свого турецького партнера, анулювавши його досягнення», - пише CNN.
Минулого тижня Росія була розлючена, коли Туреччина відправила додому групу військових командирів України, які раніше потрапили в російський полон. І це незважаючи на попередню домовленість, що вони не повернуться додому до закінчення війни. Ердоган також ризикнув своїми відносинами з Путіним, погодившись підтримати вступ Швеції в НАТО.
Однак, CNN зауважує, що в понеділок Ердоган все ж назвав Путіна своїм «другом» і припустив, що російський лідер все ж захоче зберегти «гуманітарний коридор» для експорту зерна. Якщо президент Туреччини якось зможе добитися відновлення угоди, це знову зміцнить його позиції у євразійській політиці великих держав. Він би також підвищив свої шанси стати лідером серед країн, що розвиваються, а також зробив би послугу Заходу, який боїться сплеску інфляції.
«Я думаю, що цілком можливо, що ще до зустрічі Путіна і Ердогана може відбутися відновлення зернової угоди, тому що це певною мірою утримує Росію в милості міжнародного співтовариства», - сказав Майкл Кіммейдж, який в 2014-2016 роках працював у Держдепартаменті США.
Відновлення зернової угоди продемонструвало б, що Росія, перебуваючи в ізоляції, зберігає певну підтримку Туреччини. Але цей епізод також демонструє решті світу, що «коли Росія захоче, вона може розірвати зернову угоду і стати величезною проблемою в Чорному морі».
Попри те, що війна проти України поглинула повністю зовнішню політику Росії, Москва також докладає інтенсивних зусиль, щоб зміцнити свій вплив в Африці й інших регіонах на противагу США. Тому розірвання зернової угоди може завдати шкоди російським пріоритетам, спровокувавши широкомасштабний дефіцит продовольства, особливо зважаючи на те, що значна частина українського зерна використовується у Всесвітніх продовольчих програмах для боротьби з голодом в Африці.