Питання щодо накладення арешту на банківські рахунки, на які зараховується заробітна плата, передано до Великої палати Верховного суду. Це випливає з ухвали Верховного суду, що оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень.
Так, Велика палата ВС має поставити крапку у подвійній практиці, коли одні суди вважають, що арешт зарплати це фактично є позбавлення людини засобів для існування, а інші, як суди, так і, наприклад, Національний банк України, вважають, що такий арешт є правомірний у певних обставинах.
Як зазначається в ухвалі, враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на виплати заробітної плати, державний виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку.
Наголошується, що виконавець своїми діями може позбавити боржника права на соціальний захист.
Дана позиція вже викладалася, наприклад, в низці постанов Верховного Суду, який вважав, що арешт зарплатних рахунків призводить до порушення конституційних прав людини та позбавляє її коштів для існування.
Разом із тим, той же Верховний Суд, у справах з подібними правовідносинами, підтверджував протилежні висновки судів попередніх інстанцій, які вважали правомірним накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, які використовуються для отримання заробітної плати, у разі, якщо банківська установа не повідомила про цільове призначення коштів на рахунку.
Така позиція суперечила постановам Верховного Суду не лише в частині можливості арешту зарплатних рахунків, але й постановам, ВС, які визначали, що виокремлювати банківські рахунки, на які нараховується зарплата, є повноваженнями саме Державної виконавчої служби.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 8 лютого 2022 року.
Нагадаємо, що Національний банк також дотримується позиції про правомірність арешту зарплатних рахунків, у разі, якщо банки не повідомляють державного виконавця, що це є рахунок зі спеціальним режимом використання. Таку позицію в Нацбанку озвучували в 2020 році, попри наявність норм законодавства щодо обов'язків державних виконавців та постанов Верховного Суду, в яких стверджується протилежна позиція.