Запропонований урядом механізм контролю над цінами доволі суперечливий крок. Фактичне обмеження встановлено саме для роздрібної націнки. Це сума, яку додає до вартості кінцевий продавець — власник торговельної точки на ринку, магазин або велика мережа гіпермаркетів. Про це пише Ярослав Бєлов, економічний експерт, перший секретар з консульських питань Посольства України в Республіці Індія (2013−2017), у своєму тексті - «Дешеві» харчі: хто насправді заплатить за соціальні продукти».
Зазначена націнка у 10% може не покривати витрат, що їх несе продавець. Особливо якщо торговець не зможе документально підтвердити деякі свої витрати.
Унаслідок цього бізнесу може виявитися простіше відмовитися від продажу зазначених груп товарів. З одного боку, люди не зможуть придбати продукцію. З іншого — постраждають також виробники, адже в них зникне можливість збувати вироблені продукти. Якщо масштаб відмов стане досить великим, деякі виробники можуть зіштовхнутися зі значним зниженням попиту та перейти точку беззбитковості внаслідок зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції.
З іншими матеріалами Ярослава Бєлова, економічного експерта, першого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Індія (2013−2017), можна ознайомитися за посиланням.