Багато чого надалі буде залежати від довіри ринку до нової стратегії.
Ось вже більше року, із самого початку дискусій про бюджетні проблеми Греції, європейські лідери зі змінним успіхом намагаються побороти паніку на фінансових ринках.
Стриманий оптимізм в останні тижні забезпечив зміцнення курсу євро і зростання вартості держоблігацій периферійних країн єврозони. Спред прибутковості між іспанськими і німецькими держпаперами з терміном обігу 10 років скоротився в середу до 1,8 процентного пункту з більш ніж 2,2 процентного пункту тижнем раніше.
«Ринок очікує, що політики тепер візьмуть бика за роги і вирішать як негайні, так і більш довгострокові проблеми, що стоять перед єврозоною. Ризик полягає в тому, що деталі плану можуть виявитися недостатньо переконливими», - зазначив головний економіст страхового гіганта Axa Group Ерік Чейні.
Основою нової стратегії Європи є угода між фінансово стійкими країнами єврозони на чолі з Німеччиною і периферійними державами, що мають дефіцит грошових коштів, яким важко залучати гроші на ринках капіталу під розумні відсотки.
Стабільні країни пропонують збільшити фактичний обсяг фонду допомоги постраждалим від кризи країнам, відомого як Європейський фонд фінансової стабільності (European Financial Stability Facility, EFSF), і розширити його повноваження. Натомість Німеччина і Франція хотіли б бачити реформи у сфері управління економікою периферійних країн єврозони, підвищення їхньої конкурентоспроможності та реальні заходи щодо запобігання майбутнім кризам.
На саміті також має бути опрацьована схема постійної системи фінансової взаємодопомоги, яка прийде на зміну EFSF із 2013 року. Очікуються рішення про більш жорстке обмеження розмірів бюджетного дефіциту та державного боргу для країн єврозони і наслідки недотримання цих обмежень. Імовірно, лідери ЄС запропонують кілька фінансових поблажок для Греції та Ірландії, яким у 2010 році була надана міжнародна допомога на не надто вигідних умовах.
Швидше за все, невирішеним залишається питання про те, як далеко готова зайти єдина Європа для порятунку Греції, Ірландії та інших країн, зокрема, в плані списання їхнього держборгу. Пропонується кілька концепцій за участю EFSF, однак серед європейських лідерів поки так і не склалося єдиної думки з цього питання.
«Програма може спрацювати, якщо вона забезпечить скорочення боргу в країнах, де держборг росте максимальними темпами. Без зниження рівня держборгу всі інші заходи будуть мати обмежений характер», - вважає директор Центру європейських політичних досліджень Деніел Грос.
Другий делікатний момент - поступове «відлучення» периферійних країн від підтримки Європейського центрального банку, переведення їх на самостійне залучення коштів на ринках капіталу.
За матеріалами Інтерфакс-Україна