До такої міри зайнятого, що навіть ігноруються доручення президента. До речі, без будь-яких для себе негативних наслідків. Але ж мова йде про забезпечення паливом електрогенерації, що виробляє 46% електроенергії в країні!
Хронічна українська хвороба - держпрограми пишуть, приймають, переглядають. Але їхнє фінансування від цього не поліпшується. Хоча очевидно, що коли сконцентрувати ресурси на вітчизняному виробництві концентрату урану (який у вартості готового ядерного палива становить до 47%), то вийде дешевше, аніж купувати його у РФ у готових виробах.
А ще є іноземні інвестори, які готові вкласти кошти в наш видобуток урану, не претендуючи на готову продукцію. Наприклад, Казахстан, який став лідером з виробництва уранового концентрату у світі (близько 20 тис. тонн за підсумками 2011 року).
Президент України Віктор Янукович дав доручення Міненерговуглепрому України за підсумками зустрічі зі своїм казахстанським колегою 14-15 вересня 2010 року: «Розробити тристоронній план співробітництва (спільно з Російською Федерацією) щодо видобування урану та виробництва ядерного палива (уранових таблеток) для атомних електростанцій». Строк - перша половина 2011 року.
Але плану досі нема, хоча всі строки минули давно, і зрушень у цьому напрямі не спостерігається. А уранове родовище для спільної праці та вітчизняної користі готове до освоєння, і на ньому можна використовувати технологію підземного свердловинного вилуговування, активно застосовувану Казахстаном для видобутку урану, - це Сафронівське родовище.
Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Ольги Кошарної «Український ядерно-промисловий комплекс - 2011: стрес-тест на стійкість розвитку».