Загальний борг держави щодо судових рішень, виконання яких гарантовано законодавством, станом на 27 грудня 2022 року склав 6 724 264 251,92 грн. Це випливає з інформації Держказначейства, пише "Судово-юридична газета".
З цієї суми державі у 2022 році вдалося виконати своїх зобов’язань лише на 89,6 млн гривень, тобто, трохи більше, ніж 1% від необхідного.
Зауважимо, що йдеться про судові рішення, які стосуються соціальних виплат на користь, зокрема інвалідів, пенсіонерів, учасників бойових дій, осіб, які брали участь у ліквідації або постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС тощо.
Стосовно відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, то тут вдалося компенсувати українцям лише 135 млн гривень.
Нагадаємо, що станом на рік тому, 5 січня 2022 року борг за невиконані судові рішення становив 6 331 285 562,29 грн.
Саме через невиконання рішень судів у таких справах Україна постійно опиняється у списку лідерів щодо звернення громадян до Європейського суду з прав людини та ЄСПЛ наказує компенсації, констатуючи системне ігнорування його приписів.
Разом з тим, Мінюст в особі відповідального за питання виконання судових рішень заступника міністра юстиції Андрій Гайченко замість того, аби зосередитися на створенні бази даних зі статистикою невиконаних рішень та розробці змін задля забезпечення якнайефективнішого виконання судових рішень, вирішили боротися з приватними виконавцями.
Також раніше Андрій Гайченко, який відповідає за органи виконання рішень, зазначив, що не можна просто взяти та заарештувати рахунок Пенсійного фонду та стягнути заборгованість: «У нас десятки тисяч судових рішень про стягнення пенсій ім'ям України, які підлягають виконанню, які пройшли, зокрема, і Верховний Суд, а іноді й Європейський суд з прав людини. Але ми не можемо просто взяти та заарештувати рахунок Пенсійного фонду та стягнути, як би ми це зробили у разі стягнення зарплати з комерційної структури. Це наше лихо».