Вимушена зупинка діяльності поставила багато підприємств на грань виживання, що позначилося на їх можливості виплачувати зарплати. Вони почали активніше накопичувати борги. Аналітики YouControl, системи для перевірки контрагентів, проаналізували дані реєстру Держслужби з питань праці і виявили галузі з найбільшою заборгованістю. Особливу увагу приділили затримці зарплати медикам та презентували її динаміку у карантинний період.
З 2017 до 2019 року борги із виплати заробітної плати збільшились на 662 млн грн, або на 25% до 2,55 млрд грн. За цей час змінилася і структура боргу. Так, якщо на кінець 2017-го найбільше це питання стосувалося приватного сектору ‒ 75% загального боргу (1,4 млрд грн), то на кінець 2019 приватний сектор заборгував працівникам 63%, а зарплатний борг державного сектору збільшився з 480 млн грн у 2017 до 932 млн грн у 2019. Станом на травень 2020-го року її обсяг за всіма галузями збільшився на 300 млн грн, що є значною тенденцією, адже рік ще не завершився.
Велика частина заборгованості у переробній промисловості на підприємствах, що виробляють електрообладнання, включаючи кораблі, повітряні й космічні апарати, військову техніку, зброю та залізничні локомотиви. Сума боргу 129 підприємств із цієї галузі становить 1,26 млрд грн. Для порівняння: борг 94 підприємств, що працюють у харчовій промисловості, становить лише 116 млн грн.
Одну з найбільш сумних тенденцій у накопиченні боргів показали сфери туризму й харчування. За час карантину, а саме з 10 березня до 18 травня, заборгованість по зарплатах зросла в шість разів - з 263 тис. грн до 1,72 млн грн. Примітно, що сфера мистецтва, спорту й дозвілля показала найпозитивнішу динаміку скорочення боргу із зарплати в цей період. У травні він зменшився до 27,5 тис. грн, коли в березні становив майже 120 тис. грн.
У розрізі розміру заборгованостей по областях ситуація виглядає більш сумною. Найважчий борговий тягар лежить на Донеччині. На 18 травня сума боргу цієї області становила вражаючі 579 млн грн. Також серед лідерів областей-боржників Харківська, Дніпропетровська, Сумська область та Київ. Сума боргів цих областей разом зі столицею становить 80% загальної заборгованості та трішки перевищує 2 млрд грн.
Примітно, що загальний зарплатний борг по Україні трохи знизився за час карантину (до 8,85 млрд грн), а борг медикам лише зросли. Дані з реєстру Держслужби свідчать, що найбільша частка боргу припадає на заклади з основним КВЕДом "Діяльність лікарняних закладів" і становить більш ніж 60% загального боргу по медиках.
Хоча заборгованість перед медиками становить менше одного відсотка від загальної суми боргу по зарплатах усіх галузей, потрібно зауважити, що цей відсоток найважливіший під час епідемії. Згідно з інформацією, яку Національна служба здоров'я України (НСЗУ) надала YouControl, за період з 1 березня до 21 травня служба виплатила медичним закладам первинної медичної допомоги 4,43 млрд грн, спеціалізованим закладам та закладам екстреної допомоги ‒ 9,68 млрд грн, а за надання допомоги пацієнтам з COVID ‒ 247,94 млн грн. "Всі виплати закладам за надані послуги були здійснені вчасно та у повному обсязі", ‒ запевняють у прес-службі НСЗУ. Щодо механізму фінансування, то НСЗУ акцентує на тому, що перераховує кошти безпосередньо на рахунки медичних закладів. "Далі заклад самостійно розпоряджається цим бюджетом. У тому числі, виплачує заробітну плату працівникам. Механізм нарахування заробітної плати і премій та надбавок зазначається в колективному договорі, який підписують всі працівники", ‒ розповіли Лілія Гудзь, прес-секретарка НСЗУ.
YouControl перевірив наявність заборгованостей в реєстрі Держслужби з питань праці та виявив, що заклади, які мали борг на 18 травня, на 25 травня скоротили його сумарно лише на 10%.
Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон 3329-д, який повинен продовжити чинні і ввести деякі нові податкові преференції на час карантину, а також звільнити до 30 червня від оподаткування зарплати медиків та інших працівників, які борються з COVID-19.