Лідери ЄС нарешті домовилися заборонити імпорт більшої частини нафти з Росії, розблокувавши шостий пакет санкцій, націлений скоротити можливості Кремля у фінансуванні жорстокої війни проти України.
Це не ідеальне рішення з’явилося дуже пізно. Воно включає численні поступки, які розтягують виконання в часі і задовольняють всі вимоги Угорщини. Санкції проти російського газу залишаються поза обговоренням. Разом з тим, нові домовленості про нафтове ембарго - це все одно важливий крок. Про це пише Bloomberg, пропонуючи розглянути, перш за все, недоліки рішення ЄС.
Домовленості європейських урядів з’явилися принизливо пізно. Європа вже кілька місяців висловлює обурення діями армії Росії, при цьому фактично допомагаючи їй вести війну, перераховуючи гроші за російські енергоносії. Згідно з даними Центру дослідження енергетики і чистого повітря, за період від початку російського вторгнення в Україну країни ЄС заплатили Москві 57 мільярдів євро за поставки нафти й газу. І європейці лише зараз починають щось робити з цією своєю слабкою моральною і дипломатичною позицією. Що ж стосується газу, то тут план полягає в тому, щоб скоротити попит і наростити поставки не з Росії. Єврокомісія сподівається, що це дозволить різко скоротити імпорт вже цього року, а згодом призведе до енергетичної незалежності.
Тривогу викликає те, що після вражаючої демонстрації єдності й швидкості на початку вторгнення, тепер країни ЄС дуже довго сперечалися й торгувалися, перш ніж ухвалили рішення про скорочення імпорту нафти. Це викрило тріщини в Європі, які лише потішать Москву. Обговорення закінчилися великими поступками на користь прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виявився здатним блокувати домовленості впродовж багатьох тижнів, ставлячи власні інтереси вище колективної безпеки. І це тривожний прецедент. В результаті санкції лише заблокують поставки нафти з Росії по морю. А імпорт через нафтопровід «Дружба» лишиться «тимчасовим виключенням», до розгляду якого лідери повернуться «якомога швидше». Письмова заява про рішення також описує надзвичайні заходи для «гарантування постачання» нафти Орбану, якщо раптом її потік через трубопровід зупиниться.
Інші компроміси затягують час. І деякі запроваджені обмеження почнуть діяти лише через 6 чи 8 місяців після схвалення. Важливі і вагомі кроки, такі як заборона корабельним компаніям ЄС перевозити російську нафту, були взагалі відкинуті. Разом з тим, рішення ЄС про хоч і обмежену, але заборону російської нафти - це важливе досягнення, яке лише кілька місяців тому було неможливим. Навіть неідеальне ембарго буде болючим для Кремля, а також пошле важливий сигнал про наміри. Якщо Німеччина і Польща виконають обіцянку і позбудуться залежності від нафти з трубопроводів, тоді рішення ЄС зачепить 90% імпорту російської нафти в Європу до кінця року.
Вплив на ринки нафти і нафтопродуктів буде потужний. Росія за деякими оцінками найбільший експортер палива у світі (США продають значно більші об’єми, але це здебільшого пальне, вироблене з нафти, купленої в інших країн). Європейський імпорт російського дизеля складає п’яту частину від глобального продажу цього продукту. І за лічені місяці ця частина ринку буде просто ліквідована. Ф’ючерси на європейський дизель в середньому впродовж останніх 10 років коштували 630 доларів за тонну. Зараз їх продають за ціною, яка приблизно вдвічі вища. Запаси у європейському торговельному нафтовому вузлі досягли рівня, якого не бачили з 2008 року, коли за баррель марки Brent доводилося платити 146 доларів.
Зараз ця нафта коштує 123 долари за барель. В Оксфордському інституті енергетичних досліджень вважають, що після запровадження навіть такого обмеженого ембарго з боку ЄС вже у липні ціна підскочить до 150 доларів за барель. Це створить великий тиск на залежну від дизелю європейську важку промисловість, якій вже важко через високі ціни на пальне. Інфляція пришвидшиться ще більше, що зробить електричні і гібридні автомобілі ще більш привабливими. В короткостроковій перспективі очевидно, що Європі буде боляче, а Росія отримає вигоду від зростання цін. Але довгострокові наслідки будуть якраз більш проблемними для Москви. Вона не може без будь-яких наслідків вимкнути постачання. А санкції, які стосуються морського страхування подбають, щоб всі обмеження не можна було оминути. Тому що такі послуги здебільшого надають компанії з Європи, США і союзних країн.
Санкції не дуже часто змінювали поведінку авторитарних режимів, які вірили, що переслідують національні інтереси. Але цього разу мета обмежень досить чітка - ізолювати і позбавити Кремль джерел фінансових. Попри великий профіцит поточного рахунку Росії і те, що контроль капіталів роздув вартість рубля, заходи, запроваджені Брюсселем і Вашингтоном, вже почали діяти. Наслідки заборони продавати Росії важливі компоненти показали межі російської програми заміщення. Наприклад, «Аерофлот» скоро буде змушений розбирати літаки на запчастини.
Війна завжди була гостро залежною від фінансування. Перерізавши потік доларів у скарбницю Кремля, Європа робить так, щоб Росії було важче підтримувати свою войовничу поведінку. Навіть недосконалі санкції - це краще, ніж їхня повна відсутність.