Український бізнес впевнений, що дефіцит робочої сили через мобілізацію та виїзд за кордон наразі є більш вагомою проблемою, ніж наслідки ворожих обстрілів та відключення світла. Так, у вересні брак робочої посів перше місце серед перешкод для ведення бізнесу, свідчать дані щомісячного опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), передає Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що на дефіцит працівників поскаржилися 61% опитаних підприємств, і хоча в серпні цей показник був вищим і становив 63%, ця проблема стала головною для бізнесу.
"Уперше за час проведення опитування з травня 2022 року брак робочої сили став у нашому списку проблемою №1, що обмежує ведення бізнесу в Україні", – заявила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому бізнесу стає дедалі важче шукати кваліфікованих працівників – про це повідомили 55,1% підприємців (52,6% місяцем раніше), що є черговим рекордом.
Некваліфікований персонал знайти простіше, але й це викликає труднощі у 39,2% опитаних (39,2%).
При цьому погіршилися очікування бізнесу щодо трудових ресурсів. Частка підприємств, яка планує зростання зайнятості в найближчі три-чотири місяці, зменшилася з 14,6% у серпні до 12,1% у вересні, звільняти співробітників планували 9,8% проти 8% місяцем раніше.
Також відбулося суттєве збільшення частки бізнесів, які планують збільшити кількість працівників у вимушених відпустках, – з 3,8% до 13,9%.
На другому місці в списку перешкод для бізнесу перебуває "небезпечно працювати", його показник зріс із серпня на 10 в.п. і становив 56% у вересні.
Також стали менш актуальними такі перешкоди, як перебої з електро-, водо- і теплопостачанням, оскільки у вересні відключень практично не було. Ця проблема опустилася з першого на третє місце, вона завадила 45% опитаних проти 65% у серпні.
На четвертому місці перебуває перешкода "зростання цін на сировину і товари", вона стала на заваді для 45% респондентів (зменшилася з 46% у серпні).
Водночас корупція і тиск з боку правоохоронних органів на тлі інших, більш "повсякденних" проблем, залишаються в тіні, менш суттєві і про них говорить лише кілька відсотків респондентів (6% і 2% відповідно).