Про це заявили представники комерційних банків під час Фінансового прес-клубу «Ресурси для кредитування: як боротися із дефіцитом довгої та дешевої гривні?», який 21 вересня провела ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та «Дзеркала тижня. Україна».
З словами голови правління «Ерсте Банку» Павела Цетковського, для України прикладом для наслідування могла б бути Франція, де вводився максимальний рівень депозитних ставок у банківській системі.
Думку про адміністративний вплив регулятора на ринок підтримав і голова правління «ОТП Банку» Дмитро Зінков. «Регулюємо валютний ринок, чому не спробувати регулювати ринок відсоткових ставок?.. Спочатку адмінресурсом здвинути, а потім ринок може і запрацювати», - зауважив банкір.
Ймовірним способом впливу регулятора фінансист назвав введення додаткового резервування, страхування депозиту у разі, якщо ставка за депозитом певного банку – вища, ніж середня по ринку. На думку Д.Зінкова, таким чином можна було б здешевити ресурс на ринку. За його словами, орієнтир для регулювання ставок вже є – Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, який запустив Нацбанк спільно з агентством Thomson Reuters.
Також голова правління «ОТП Банку» наголосив на необхідності стабільності відсоткових ставок на ринку. «Було б ідеально, коли б ми мали змогу прогнозувати відсоткові ставки, наприклад, при формуванні бюджету чи плану на наступний рік в якомусь коридорі, який буде зрозумілий для банків, споживачів», - додав Д.Зінков.
За словами директора Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олени Щербакової, регулятор поки що не розглядав варіант адміністративного регулювання відсоткових ставок.
На думку ж директора Департаменту управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександра Дубихвоста, для встановлення більш адекватного рівня ставок можна було б передбачити диференційовані внески банків до Фонду гарантування вкладів, щоб «хороші не платили за поганих». Представник НБУ зауважив, що подібна система працює, наприклад, в Казахстані: банки, які залучають кошти населення за ставками, вищими ніж середні на ринку, сплачують більш внески у Фонд гарантування вкладів. При цьому О.Дубихвіст наголосив, що з відповідною ініціативою має виходити не НБУ, а комерційні банки та їх асоціації.