Банки одержали можливість домагатися арешту застав своїх боржників при визнанні недійсними будь-яких кредитних договорів, укладених з ними. На їхній бік в цьому питанні став Вищий госпсуд. Нагадаємо, у листопаді 2012 року така норма була запроваджена законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання господарських зобов'язань". Однак у грудні Вищий господарський суд випустив роз'яснення, в якому визначив, що положення цього закону поширюються лише на кредитні договори та договори застави, укладені після набуття ним чинності. Банкіри довели суду, що така норма є неправомірною, у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами виникають на початку провадження справи про визнання недійсним відповідного договору, а не в момент видачі кредиту. У результаті суд змінив свою позицію. У листі N 01-06/1293/2013 він вказав, що "дія закону поширюється на кредитні договори та договори застави, укладені як до, так і після набуття ним чинності", пише "Коммерсант-Україна".
Кредитні договори визнавалися недійсними з різних причин, наприклад при видачі кредиту в іноземній валюті без наявності індивідуальної валютної ліцензії. Бажання банків домогтися можливості заарештовувати заставне майно за старими кредитними договорами зрозуміле. З моменту набрання законом чинності - листопада минулого року - банки видали нових кредитів населенню та підприємцям на 45,09 млрд грн. Це становить лише 5,3% від загального портфеля позик (845,9 млрд грн).
Банкіри пояснюють таку позицію суду тим, що прийнятий закон фактично не працював. "У минулому форматі закон не мав сили, бо видані нові кредити ще не встигли потрапити у прострочення або мають невелику кількість прострочень", - упевнений заступник голови правління, директор роздрібного банку "Віейбі Банку" Антон Шаперенков. Нове трактування знизить активність шахраїв при спробах визнати договори недійсними з метою виведення майна з-під застави. "Основне питання не щодо нових кредитів, а щодо виданих ще до початку фінансової кризи, - зазначає заступник голови правління "Укрсиббанку" Костянтин Лежнін. - Старий кредитний портфель в десять разів більший за новий. Нова норма полегшить роботу банків з кредитною заборгованістю".
Проте юристи сумніваються у правомірності такої позиції Вищого госпсуду. "Загальні суди досі не звертали уваги на попереднє пояснення Вищого госпсуду. Хоча, згідно зі ст. 58 Конституції, законодавство не має зворотної сили. Якщо якась норма збільшує відповідальність, то вона застосовується тільки у правовідносинах, які укладаються після внесення змін до закону", - говорить старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.
Юристи вважають таке трактування суду двоїстим. "Згідно з матеріальними нормами, якими регулюються всі права та обов'язки між банками і позичальниками, всі правила, пов'язані з використанням грошових зобов'язань, встановлюються згідно з законами, що діяли на момент укладання договору. Однак процесуальні норми, до яких належить арешт майна, визначаються законами, які діють на момент розгляду справи в суді", - пояснив керуючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк. Крім того, під удар можуть потрапити ті люди, чиї застави були оформлені неправомірно. "Якщо кредит видано одному позичальнику, а застави вказано абсолютно сторонні, то постраждати може людина, яка не має ніякого стосунку до виданих кредитів. Такі ситуації вже були, коли забудовники продавали квартири, а потім віддавали їх в іпотеку",- зазначає Кравець. !zn
Читайте також:
Українців при розлученні можуть змусити ділити кредити на два
Банки згортають іпотечне кредитування через відсутність довгострокових ресурсів
Банкіри запевняють, що їм вигідніше кредитувати підприємства, ніж уряд
Впровадження плаваючого курсу може допомогти зниженню вартості кредитних ресурсів