Зокрема, Нацбанк повідомив про приведення механізмів списання банками безнадійної заборгованості за кредитами у відповідність із Податковим кодексом. Прийнята регулятором методика дозволить очистити банківські баланси і підняти рейтинги українських фінустанов на міжнародних ринках, а також дасть поштовх розвитку пов'язаних з акціонерами банків колекторських компаній, пише газета "Экономические известия" у середу, 29 червня.
Сама поява методики списання банками проблемної заборгованості - не новина, вона існувала з кінця вересня 2010-го. Тоді НБУ прийняв постанову №424, якою було змінено порядок формування банками резервів за кредитами, нарахованими за ними відсотками і списання безнадійної заборгованості.
Однак, незважаючи на існування чітко прописаної процедури, до початку 2011-го банкіри встигли списати за запропонованою методикою трохи більше 5 млрд грн проблемних кредитів. Проблема полягала в тому, що в ДПАУ списання боргів трактували як джерело доходу для позичальників. Відповідно, списуючи борги юридичних компаній, банки, як податкові агенти, повинні були платити 25% податку на прибуток, а списуючи борги фізособам - сплатити 15% податку.
Потім було прийняття Податкового кодексу, яке вимагало від Нацбанку перепогодження порядку списання безнадійних банківських боргів з Мінфіном. В результаті чого аж до сьогодні банкіри не мали законної можливості для очищення своїх балансів і, відповідно, не могли покращити свої показники перед рейтинговими та аудиторськими компаніями.
Постійний баласт у вигляді значних резервів тисне і на банківський капітал. Крім того, великі резерви заважають банкам знижувати витрати на адміністрування «проблемки». Уточнена з Мінфіном методика таку можливість надає.
Зокрема, НБУ дозволяє списувати за рахунок резервів всі кредити з простроченням понад 90 днів і при незадовільному фінансовому стані боржника (окрім позик інсайдерам та бланкових кредитів, до яких застосовуються більш жорсткі вимоги). При цьому списання не є підставою для припинення стягнення боргу - кредитна заборгованість просто виноситься на позабалансові рахунки і за нею триває претензійно-позовна робота. Податки ж банк зобов'язаний буде заплатити тільки в разі повного прощення позичальникові його боргу. У цьому випадку резерви розформовуються, а банк збільшує свої доходи і оподатковувану базу.
Банкіри вітають появу нових правил списання безнадійних кредитів і стверджують, що методика дозволить їм поліпшити свої фінансові показники.
У той же час, прийнята методика створить базу для активного розвитку колекторських компаній, пов'язаних з акціонерами банків. «Власникам банків стає вигідно за безцінь продати безнадійний борг колекторській компанії, розформували резерви. А потім отримати гроші або нерухомість, заплативши менше податків», - вважають експерти.
