Екологічні активісти закликали фінансувати сталу відновну енергетику в Україні. Під час відкриття Європейського тижня енергоефективності вони провели акцію та звернулися до представників Європейського Союзу та України з пропозицією підтримувати введення нових потужностей сталої енергетики, що допомогло би поступово скорочувати виробництво енергії із викопного палива.
“Ми створюємо глобальний народний рух, аби показати, що люди прагнуть вкладати свої податки у сталу енергетику, освіту, науку, охорону здоров’я чи захист лісів, а не у вугілля, – пояснює учасниця акції, Ольга Мончак, координатор Міжнародного кліматичного руху 350.org в Україні. – Сьогодні ж у Ріо-де-Жанейро, Сіднеї, Лондоні та Нью Делі відбулася передача політикам одного мільйону підписів за відміну субсидіювання викопних видів палива, приурочену до Конференції ООН зі сталого розвитку”.
Незвжаючи на те, що в Україні останнім часом реалізуються все більше проектів з альтернативної енергетики, загальна частка струму, що виробляється з відновлювальних джерел енергії, досі не перевищює 0,5%. До того ж, уряд України планує у значній мірі покладатись на викопне паливо і в майбутньому. Так, проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року передбачає значне нарощування споживання викопних паливно-енергетичних ресурсів. Зокрема, планується збільшити видобування та споживання вугілля для потреб енергетики з 51 до 75 млн. т умовного палива у 2030 році.
Окрім цього, вугільна промисловість в Україні є традиційно збитковою, і уряд щорічно надає їй значні субсидії. У 2010 році субсидії досягли 7,7 млрд. грн., що склало 2% від сукупних державних видатків України, або у 4 рази більше порівняно з 2001 роком.
“Основною причиною повільного розвитку чистої енергетики в Україні є субсидування видобутку викопного палива, – каже Андрій Мартинюк, голова Робочої групи НУО з питань змін клімату. – Навіть найбагатші країни не в змозі одночасно підтримувати “брудну” та шкідливу для клімату енергетику на вугіллі, нафті та газі і паралельно фінансувати розвиток джерел відновлюваної енергетики та енергоефективності”.
Cкорочення субсидій у викопне паливо є одним з найбільш актуальних завдань, яке було визначено на саміті Великої двадцятки ще у 2009 році, та яке підтвердила Велика вісімка на зустрічі у 2012. Країни погодились “поступово відмовитись у середньостроковій перспективі від субсидій на неефективне викопне паливо, що стимулює марнотратне споживання.” Зменшення субсидування викопного палива принесе економічні, енергетичні та екологічні позитивні наслідки.
“Міжнародні державні банки, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), також мають припинити фінансово підтримувати проекти з видобутку вугілля, – говорить Владлена Марцинкевич, представниця мережі НУО Бенквоч. – Тим не менш, факти свідчать про сукупне збільшення інвестицій ЄБРР у викопне паливо у країнах операцій цього банку. ЄС, як основний акціонер банку, має вплинути, щоб ця загрозлива тенденція була зупинена”.
Усе більше європейських країн доводять, що є можливості замінювати шкідливі для навколишнього середовища джерела енергії на відновні. Данія до 2030 року планує виробляти 60% за рахунок відновлювальних джерел енергії. Австрія та Німеччина планують довести частку зеленої енергетики до 40-50%. Так, у травні цього року у Німеччині було побито рекорд – 50% споживання енергії було забезпечено за допомогою сонячної енергії. !zn