Агрохолдинги зробили із сільського господарства сучасну економічну галузь, однак стали каталізаторами соціальної та демографічної кризи в українських селах, пише у своїй статті для ZN.UA колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. Він вказав на те, що в Української держави немає бачення аграрної політики та політики розвитку сільських територій.
Мартинюк зазначив, що зараз агрохолдинги обробляють 10% орних земель, однак їхній політичний вплив поширюється на всю Україну. Їхні представники перебувають на вищих адміністративних і виборних посадах державної влади, але найбільше тяжіють до тих позицій, які формують державну аграрну політику. Зокрема, агрохолдинги пролобіювали не один закон, який зміг забезпечити їхні інтереси.
Експерт додав, що з погляду ефективності бізнесу, агрохолдинги прагнуть до мінімального залучення найманих працівників. Водночас із погляду стабільності бізнесу, селяни для них — це лише орендодавці, які в перспективі продадуть їм свою землю.
“Інших функцій для 30% громадян, які проживають у сільській місцевості, ними не передбачено. Агрохолдинги не є причиною соціальної та демографічної кризи на селі, але стали її каталізатором. І, зважаючи на це, знову мусимо констатувати повну відсутність у держави бачення як аграрної політики, так і політики розвитку сільських територій”, - пише Мартинюк.
За його словами, якщо держава не формує аграрної політики, то її починають формувати окремі групи впливу,які переслідують власні інтереси. Він пояснив, що після 2014 року держінституції стали більш слабкими. А після 2019 року політики та міністри стали некомпетентними, що подвоїло слабкість інституцій. Мартинюк зазначив, що держава усунулася від розв’язання багатьох проблем, а агрохолдинги працюють за принципом “просто бізнес, нічого особистого”.
Водночас за словами Мартинюка, завдяки агрохолдингам Україна впевнено посідає першу сходинку на світовому ринку соняшникової олії, входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна і до десятки найбільших постачальників курятини. Загалом експорт сільськогосподарської продукції приносить країні 40% валютної виручки.
Детальніше щодо трендів у цифрах в сфері АПК читайте в матеріалі Максима Мартинюка “Україна аграрна: цифри як похідна політики”, підготованого до Дня незалежності в рамках проекту ZN.UA “Україна 1991-2020”.